Острів Крим

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Острів Крим
Остров Крым
Жанральтернативна історія, географія
Формароман
АвторАксьонов Василь Павлович
Моваросійська
Написано1979
Опубліковано«Ardis Publishing», 1981
ВидавництвоArdis Publishingd

«Острів Крим» (рос. Остров Крым) — фантастичний роман Василя Аксьонова. Написаний в 1979 р., виданий після переїзду автора в США в 1981 р. Жанр — альтернативні історія та географія, політична сатира.

Історія

[ред. | ред. код]

Роман написаний в 1977–1979 рр., частково під час перебування Аксьонова в Коктебелі Перше видання відбулося в американському видавництві «Ardis Publishing» у 1981 р. У СРСР вперше «Острів Крим» опублікований в 1—5 номерах журналу «Юність» за 1990 р. і став «головним всесоюзним бестселером року», а Аксьонов — лауреатом літературної премії журналу «Юність» за той рік. Журнальна версія була проілюстрована малюнками Михайла Златковського.

Роман неодноразово перевидавався в авторській редакції. Письменник присвятив роман пам'яті своєї матері — Євгенії Гінзбург.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Основне допущення роману — півострів Крим є повноцінним островом в басейні Чорного моря. Ця деталь відіграє істотну роль в історії Громадянської війни в Росії, привносячи елемент «альтернативної історії» і являючи собою її каталізатор. Загони білих, нечисленні і виснажені війною, відступають до Криму, переслідувані силами червоних. Ніякої можливості переломити результат останнього бою на свою користь у них немає, острів Крим беззахисний, війська більшовиків починають останній наступ по льоду протоки. У цей момент відбувається випадковість — один із кораблів англійського флоту, що стоїть у Чорному морі — раптово відкриває вогонь, який через крихкий лід під ногами наступаючих стає згубним. Наступ зривається, перетворюючись на стратегічну поразку Рад — момент упущений, білі отримали перепочинок, вони використовують можливість зібрати сили, перегрупуватися і перетворити острів у неприступний рубіж.

Друге припущення роману — під час Другої світової війни острів зберігав нейтралітет, після війни — вистояв у збройному конфлікті з Туреччиною.

Крим перетворюється в ізольовану «російську» державу в тилі набираючої сили радянської Росії. Попри обмежені територію і природні ресурси, острів Крим не поглинається СРСР, процвітає, роздобувши допомогу і підтримку європейських держав, завдяки вчасно проведеним реформам і продуманій зовнішній політиці. Він перетворюється на другу, «альтернативну», Росію, існуючу в стані збройного нейтралітету по сусідству з першою. Рівень життя в Криму разюче відрізняється — організована професійна армія, піднята промисловість, облаштовані найкращі в Європі курорти. На момент початку дії роману Крим являє собою невелику, але багату і квітучу країну, чиє населення увібрало в себе «радянське» і «європейське».

З тексту роману важко зрозуміти, як ставиться автор до головних героїв роману і подій, що відбуваються з ними.

Основні персонажі

[ред. | ред. код]
  • Лучніков Андрій Арсенійович — прибічник «Ідеї Спільної Долі», головний редактор газети «Російський Кур'єр», прізвисько «Луч».
  • Лучніков Арсеній Миколайович — учасник Крижаного Походу, бойовий вревакуант, професор-історик, мільйонер-кіннозаводчик, батько Андрія Лучнікова.
  • Лучніков Антон Андрійович — син Андрія Лучнікова, стає прибічником молодіжного руху які-націоналістів.
  • Луніна Тетяна Микитівна — колишня спортсменка, коментатор спортивних програм на телебаченні, любов Андрія Лучнікова, дружина Гліба Луніна.
  • Кузенков Марлен Михайлович — куратор острова Крим в апараті ЦК, друг Лучнікова.
  • Лунін Гліб — колишній спортсмен-десятиборець, чиновник у Держкомспорті СРСР, чоловік Тетяни Луніної, прізвисько «Суп».
  • Протопопов Тимофій Лукич — «персона з самого верху».

Посилання

[ред. | ред. код]