П'єр Санкан
Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. (травень 2023) |
П'єр Санкан | |
---|---|
фр. Pierre Charles Sancan[1] | |
Основна інформація | |
Дата народження | 24 жовтня 1916[2][3][4] |
Місце народження | Мазаме |
Дата смерті | 19 жовтня 2008[1] (91 рік) |
Місце смерті | XV округ Парижа, Париж[5] |
Причина смерті | хвороба Альцгеймера |
Громадянство | Франція |
Професії | класичний піаніст, композитор, хореограф, диригент, викладач університету, музичний педагог, піаніст |
Освіта | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю і Toulouse Conservatory schoold |
Вчителі | Жан Галлон |
Відомі учні | Stéphane Delplaced, Thierry Huilletd, Yves Henryd, Jean-Efflam Bavouzetd і Diana Vranoussid |
Інструменти | фортепіано |
Жанри | опера і класична музика |
Заклад | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
П'єр Санкан (фр. Pierre Sancan; 24 жовтня 1916 — 20 жовтня 2008) — французький піаніст, композитор, викладач.
Учився у Тулузькій консерваторії, потім в Паризькій консерваторії у Іва Ната (фортепіано), Анрі Бюссера (композиція), Шарля Мюнша і Піці Дезорм'єра (диригування). 1943 року був визнаний гідним Римської премії за кантату «Легенда про Ікара», однак матеріальне вираження цієї премії — дворічне перебування у Римі — було відкладено на післявоєнні 1946–1947 роки.
Як піаніст Санкан записав фортепіанні концерти Моцарта і Моріса Равеля, однак найбільшою мірою був відомий своїм ансамблем з Андре Наварра: разом вони записали всі сонати для віолончелі й фортепіано Л. Бетховена. У композиторській спадщині Санкана — опера «Ундіна»; 1966), балети «Відожбраження» (1965, на основі власного концерту для фортепіано з оркестром), «Комедія дель арте» (1951) і «Мурахи» (1966), Симфонія для струнного оркестру (1961) і багато інших творів, з яких найбільшою популярністю, однак, користуються камерні мініатюри: Сонатина для флейти і фортепіано, Тема й варіації для арфи, фортепіанні мініатюри тощо.
У 1956–1985 роках Санкан — професор Паризької консерваторії по класу фортепіано. Серед його учнів, зокрема, Жан Філіп Коллар, Клод Сімерман, Жан-Марк Savelli, Жак Рув'є, Верб Анрі, Абдель-Рахман Ель-Баха, Мішель Берофф та ін.
- ↑ а б Fichier des personnes décédées
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #103812121 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ https://deces.matchid.io/id/3ZDFZ4UMsweH