Панамаренко
Панамаренко | |
---|---|
Псевдо | Panamarenko |
Народився | 5 лютого 1940[3][4][…] Антверпен, Бельгія[6][7][8] |
Помер | 14 грудня 2019[1][2] (79 років) Бракель[d], Ауденарде[d], Східна Фландрія, Фламандський регіон, Бельгія |
Країна | Бельгія[9][10][…] |
Діяльність | художник, скульптор, фотограф, митець, графічний дизайнер, рисувальник, художник-концептуаліст, графік, поет, унаочнювач |
Alma mater | Королівська академія витончених мистецтв в Антверпеніd[7] і Artesis Hogeschool Antwerpend |
Знання мов | нідерландська[10][11][12] |
Членство | Колеж патафізики і Королівська фламандська академія Бельгії з науки та мистецтвd[13] |
Роки активності | 1960[3] — 2015[3] |
У шлюбі з | Eveline Hoorensd |
Нагороди | |
Сайт | panamarenko.be |
Панамаренко (5 лютого 1940, Антверпен, Бельгія — 14 грудня 2019) — бельгійський скульптор. Справжнє ім'я Хенрі Ван Хервеген. Відомий своїми скульптурними конструкціями, пов'язаними з польотами. Панамаренко — псевдонім і скорочення «Pan American Airlines and Company». Крім того, за словами художника, він почув по радіо прізвище радянського генерала Пантелеймона Пономаренка[14], що також надихнуло його на вибір псевдоніму.
Родина Панамаренко по батьківській лінії була комуністами. Один з них був навіть лідером бельгійських комуністів і загинув у війні від літаючої бомби V-1.
З 1955 по 1960 Панамаренко навчався в Антверпенській академії мистецтв. До 1968 року він працював у стилі поп-арт, але незабаром захопився літаками і польотами.
Так, починаючи від 1970 року, виникли численні моделі уявних автомобілів, літаків, повітряних куль, або вертольотів всіх можливих оригінальних і дивовижних форм. Вони втілюють багато варіантів мрії про політ міфологічної фігури Ікара. Чи здатні ці транспортні засоби літати є частиною таємниці і привабливості його робіт.
У період 1969—1971 він побудував дирижабль «The Aeromodeller», а в 1990 році перший твір Archaeopterix на основі доісторичного птаха. У 1996 році він представив субмарину Pahama Novaya Zemblaya. У той же час, він здійснив міжнародний прорив коли були організовані персональні виставки в Лондоні і Базелі (2000) і в Нью-Йорку (2001). У 2003 році його скульптура Pepto Bismo була встановлена на площі Святого Яна в Антверпені.
Куратор Ян Хут зібрав колекцію цього художника в музеї СМАК у місті Гент. У 2002 Панамаренко відкрив в Антверпені свою нову студію під назвою Antwerpse Luchtschipbouw (Антверпенське дирижаблебудування).
У 2005 році на відкритті великої ретроспективи його робіт в Брюсселі, Панамаренко оголосив про припинення своєї діяльності як активного художника.
- Щодворічна Премія культури (1998)
- почесний доктор Гасселтського (2010) та Монського університетів (2014)
- астероїд (12702) Panamarenko названо на честь художника
- ↑ а б Panamarenko (79) onverwacht overleden — 2019.
- ↑ а б http://muzee.be/collection/work/data/K001672
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
- ↑ а б RKDartists
- ↑ https://zkm.de/en/person/panamarenko
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118591517 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ http://www.kvab.be/ledendetail.aspx?id=753
- ↑ (фр.)Les drôles de machines de Panamarenko dans les rues de Dunkerque