Парадокс Ґреллінґа — Нельсона
Парадокс Ґреллінґа — Нельсона сформульовано в 1908 році Куртом Ґреллінґом та Леонардом Нельсоном, часом його авторство помилково приписують німецькому філософу та математику Герману Вайлю, та використовують термін «парадокс Вайля». Цей парадокс аналогічний парадоксові Цирульника, парадоксові брехуна і парадоксові Рассела.
Визначимо атрибути «автологічний» (використовують також синонім бларді, англ. blardy) і «гетерологічний» таким чином:
- Слово є автологічним тоді і тільки тоді, коли воно описує самого себе.
- Наприклад, багатоскладовий є автологічним.
- Слово є гетерологічним тоді і тільки тоді, коли воно не описує самого себе.
- Наприклад, односкладовий є гетерологічним.
Парадокс полягає в наступному: чи є слово «гетерологічний» гетерологічним?
Запитання не має відповіді:
- якщо так, тоді воно є автологічним (описує самого себе), а отже НЕ гетерологічним;
- якщо ні, то воно є гетерологічним за визначенням.
Скористаємось для зручності синонімом бларді для автологічний. Це штучне слово було винайдене саме для демонстрації парадоксу Ґреллінґа-Нельсона.
У термінах теорії множин, бларді можна визначити таким чином: для властивості , нехай це множина слів або фраз така, що всі вони посідають властивість :
- S(«багатоскладовий») множина всіх багатоскладових слів, тоді S("багатоскладовий")={багато, велосипед,...}.
- Подібним чином, S(«римується з Ківалов»)={Кідалов,...}.
Атрибут є бларді якщо , та антибларді якщо
Теорема: Існують слова що не є ні бларді, ані антибларді. Приклад: «бларді».
Доведення від супротивного: Припустимо, «бларді» є бларді. Тоді S(бларді) містить «бларді». Тоді «антибларді» належить S(антибларді), і звідси є по означенню бларді. Отже, «антибларді» є і бларді і антибларді, що є суперечністю.
Тепер припустимо, що «бларді» є антибларді. Тоді «антибларді» не є антибларді, а отже бларді. По означенню, S(антибларді) тоді містить «антибларді», отже «антибларді» є як антибларді так і бларді знову, що є суперечністю.
Дана теорема доводить неможливість розбиття множини на підмножини що містять самі себе та підмножини що не містять самі себе. Дивись також парадокс Рассела.
- Абревіатура
- Дієслово
- Множина
- Помилковий
- Синій
- Англійський
- Багатоскладовий
- Іменник
- Український
- English
- Синій — в даному контексті
- Елемент списку — в даному контексті
- Останній елемент списку — в даному контексті