Леонард Нельсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонард Нельсон
нім. Leonard Nelson
Народився 11 липня 1882(1882-07-11)[1][2][…]
Берлін, Німецька імперія[4]
Помер 29 жовтня 1927(1927-10-29)[4][2][…] (45 років)
Геттінген, Веймарська республіка[4]
·пневмонія
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Німеччина
Діяльність математик, філософ
Alma mater Геттінгенський університет і Französisches Gymnasium Berlin[d]
Сфера інтересів філософія і психологія
Заклад Геттінгенський університет

Леона́рд Не́льсон (нім. Leonard Nelson; 11 липня 1882, Берлін — 29 жовтня 1927, Геттінген) — німецький філософ і психолог, глава психологічної течії в неокантіанстві, послідовник Якоба Фріза[de], засновник неофризької школи в неокантіанстві, співзасновник Міжнародного соціалістичного союзу боротьби[de]. Нельсон доводив неможливість загальної теорії пізнання.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Indiana Philosophy Ontology Project
  4. а б в Нельсон Леонард // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Література[ред. | ред. код]

  • Selchow В. von. L. Nelson. Ein Bild seines Lebens und Wirkens. — P., 1938. (нім.)
  • L. Nelson zum Gedächtnis / Hrsg. М. Specht und W. Eichler. — Göttingen, 1953. (нім.)
  • Dimiter Tsatsov, The Resilience of Bulgarian Nelsonianism //Sofia Philosophical Review. Vol. III, No. 1. 2009 (англ.)