Партія Центру (Нідерланди)
Партія Центру | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Нідерланди |
| Дата заснування | 11 березня 1980 |
| Дата розпуску | 13 травня 1986 |
| Ідеологія | націоналізм правий популізм анти-іммігрантська політика |
Партія Центру (ПЦ; нід. Centrumpartij, скор. нід. CP; [pɑrˈtɛi vɑn də ˈʔɑrbɛit]) — нідерландська ультраправа[1][2] націоналістична партія, яка підтримувала антиіммігрантську програму. Партія була заснована Генрі Брукманом у 1980 році. З 1982 Ганс Янмаат репрезентував її у Палаті представників Нідерландів, поки не був виключений з партії 1984 року і не приєднався до поміркованіших Центристських демократів (які так само, незважаючи на назву, стояли на ультраправих позиціях). З Партією Центру (як і з Центристськими демократами) відмовлялися співпрацювати інші представлені у Палаті партії. Після численних внутрішніх суперечок і судових розглядів проти партії, вона була оголошена банкрутом у 1986 році. Партію Центру незабаром замінила Центристська партія '86, яка ставала все більш радикальною, аж поки її не заборонили в 1998 році.
ПЦ вважала себе «захисницею прав автохтонного голландського народу перед обличчям масової імміграції». Після втрати представництва в парламенті 1984 року партія продовжила свою діяльність у 1986 році під назвою Центристська партія '86, ставши ще більш радикальною, та навіть використовувала кельтський хрест у своїй агітації.[3]
Гасло партії, виражене у її початковому маніфесті, звучало як «Ми ні ліві, ні праві», а сам текст маніфесту поєднував праві, ліві та зелені політичні позиції. Десятий пункт містив антиімміграційну позицію: «Нідерланди не є іммігрантською країною, тому потік іноземців має бути зупинений». Цей пункт програми, разом з радикально націоналістичними висловами окремих її членів, був основним тлом для зображення ПЦ як «правоекстремістської» партії в ЗМІ. Сама партія рішуче відкидала будь-які звинувачення в расизмі та фашизмі.[4]
- Генрі Брукман (1980–1982)
- Ганс Янмаат (1982–1984)
- Ніко Конст (1984–1985)
- Альбрехт "Пім" Лієр (1985–1986)
- Денні Сеґерс (1986)
| Рік виборів | Кількість голосів | Відсоток голосів | Здобуті місця |
|---|---|---|---|
| 1981[5] | 12,242 | 0.1% | 0 (out of 150) |
| 1982[6] | 68,423 | 0.8% | 1* (out of 150) |
| 1986[7] | 36,741 | 0.4% | 0 (out of 150) |
| Рік виборів | Кількість голосів | Відсоток голосів | Здобуті місця |
|---|---|---|---|
| 1984[5] | 134.877 | 2,55% | 0 (out of 25) |
* У 1984 році єдиний представник партії в парламенті Ганс Янмаат став незалежним депутатом.
- Mudde, Cas (2003). The ideology of the extreme right. Manchester University Press. ISBN 978-0-7190-6446-3.
- ↑ Press Review Tuesday 8 September 2009 | Radio Netherlands Worldwide. web.archive.org. 7 червня 2011. Архів оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 16 січня 2024.
- ↑ nrc.nl - International - Features - The importance of not courting Wilders. web.archive.org. 14 травня 2009. Архів оригіналу за 14 травня 2009. Процитовано 16 січня 2024.
- ↑ Mudde, Cas (30 липня 2018). 6 Centrumpartij’86. 6 Centrumpartij’86 (англ.). Manchester University Press. с. 142—164. doi:10.7765/9781526137753.00013/html. ISBN 978-1-5261-3775-3.
- ↑ Mudde, Cas (2003). The ideology of the extreme right. Manchester University Press. ISBN 978-0-7190-6446-3. с. 120
- ↑ а б Tweede-Kamerverkiezingen – 26 mei 1981, House of Representatives Elections – May 26, 1981
- ↑ Tweede-Kamerverkiezingen – 8 september 1982, House of Representatives Elections – September 8, 1982
- ↑ Tweede-Kamerverkiezingen – 21 mei 1986, House of Representatives Elections – May 21, 1986