Пасхалов Віктор Никандрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пасхалов Віктор Никандрович
Народився18 квітня 1841(1841-04-18) або 30 квітня 1841(1841-04-30)[1]
Саратов, Саратовський повітd, Саратовська губернія, Російська імперія
Помер1 березня 1885(1885-03-01) (43 роки) або 13 березня 1885(1885-03-13)[1] (43 роки)
Казань, Російська імперія
ПохованняАрський цвинтар
Країна Російська імперія
Діяльністькомпозитор
Alma materСаратовська чоловіча гімназіяd
МатиПасхалова-Мордовцева Анна Никанорівна

Пасхалов Віктор Никандрович (18 [30] квітня 1841, Саратов — 1 [13] березня 1885, Казань) — російський композитор.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в дворянській сім'ї, мати, Анна Никанорівна — поетеса, у другому шлюбі була одружена з письменником Д. Л. Мордовцем. Молодший брат, Клавдій Пасхалов — відомий громадський діяч, письменник, монархіст.

З дитинства займався музикою. Закінчивши Саратовську гімназію (1859), вступив на історико-філологічний факультет Казанського університету. Перевівся в Москву, в Московську консерваторію, в якій провчився два роки; поїхав в Париж, де кілька років був вільним слухачем місцевої консерваторії.

Повернувшись на батьківщину, жив у Саратові, Москві, Санкт-Петербурзі, Казані, заробляючи на життя уроками музики. У 1881—1882 р.р. був завідувачем першої безкоштовної музичної школи в Казані.

Автор багатьох (близько 60) романсів; найбільш відомі — «Під запашною гілкою бузку», «Дитятко, милість господня з тобою», «Нивушка», «Збулися очікування», «Проторувала я доріжку». Кілька романсів написані на вірші матері. В. Н. Пасхаловим був складений збірник російських народних пісень, записаних з голосу відомого співака О. Ф. Макарова-Юнєва. Відома також його незакінчена опера «Перший винокур», уривки з якої Пасхалов виконував в 1872 в Петербурзі на зборах Балакіревського гуртка і отримав високі оцінки від В. В. Стасова і М. П. Мусоргського.

Музикознавці зазначають певний вплив камерно-вокальної лірики Пасхалова на творчість Чайковського і Мусоргського.

На життя композитора вплинула ще з дитинства нервова хвороба. Останні роки він провів у злиднях. Покінчив життя самогубством. Похований на Арському кладовищі Казані.

Син композитора — Пасхалов В'ячеслав Вікторович — відомий радянський музикознавець, етнограф, доктор мистецтвознавства.

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні аудіофайли
[1] Николай Северский Под душистой веткой сирени
  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.