Паул Гома
Паул Гома | |
---|---|
рум. Paul Goma | |
Народився | 2 жовтня 1935[1][2] Мана (Молдова), Оргіїв (жудець), Румунське королівство |
Помер | 24 березня 2020 (84 роки) Париж, Франція[3] ·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)[3] |
Поховання | Паризький цвинтар Тьєd[4] |
Країна | СРР Румунське королівство |
Діяльність | прозаїк-романіст, есеїст, письменник, автор щоденника |
Галузь | дисидент[5], творче та професійне письмоd[5] і політика[5] |
Alma mater | Бухарестський університет, "Mihai Eminescu" School of Literature and Literary Criticismd і Radu Negru National Colleged |
Знання мов | румунська[6] і французька |
Роки активності | з 1966 |
Партія | Румунська комуністична партія (1971)[7] |
Конфесія | Румунська Православна Церква[4] |
Нагороди | |
IMDb | ID 0326781 |
Сайт | paulgoma.free.fr |
Паул Гома (рум. Paul Goma; 2 жовтня 1935, Мана, Оргіївський район, Румунія — 25 березня 2020, Париж, Франція) — румунський письменник.
Пауль Гома народився у селі Мана, біля Оргєєва у 1935 році. Після приєднання Бессарабії до СРСР він був депортований. Гома з матір'ю переїхали до Трансільванії у 1944 році.
У 1952 році за антикомуністичні погляди був позбавлено права навчатися у школі. У 1955 році, внаслідок розбіжностей із професорами та викладачами Інституту літератури та літературної критики М. Новіковим, Михаєм Гафіцем та іншими, обговорювався на засіданні ректорату Інституту. У 1956 протестував проти введення радянських військ в Угорщину. На знак протесту здав квиток члена Союзу робочої молоді.
У 1956 році був заарештований і засуджений спочатку на два роки, які провів у в'язницях Жилави та Герли. Згодом був примусово відправлений на поселення до села Летешть (нині Бордушань), повіту Яломиця, де перебував до 1964 року. Однак, в 1965 його не прийняли на 3-й курс Інституту літератури. Паулу Гоме довелося складати іспити на філологічний факультет Бухарестського університету.
У 1968 році вступив до РКП. У 1971 році у ФРН опублікував роман «Остинато», за що був запропонований до виключення з партії. У березні 1977 року опублікував першу замітку в «Роминія Літераре» (про наслідки землетрусу). В 1977 йому вдалося відправити на радіостанцію «Вільна Європа» лист протесту з приводу порушення прав людини в Румунії, за що він був затриманий і побитий Секурітаті [ джерело не вказано 1122 дня ]. Завдяки опіці «Міжнародної Амністії» Гомі вдалося уникнути арешту та ув'язнення28[джерело?].
20 листопада 1977 року разом із сім'єю він був позбавлений румунського громадянства та висланий до Франції. Приїхавши до Парижа, родина Гоми попросила політичного притулку. Гома продовжив боротьбу проти комуністичного режиму у Румунії. З 1977 року він мав статус апатрида.
25 квітня 2013 Гома отримав молдавське громадянство, а 28 червня — молдавський паспорт і оголосив про плани переїзду в Кишинів[8][9].
У тому ж 2013 році Спілка письменників Молдови висувала Гому на Нобелівську премію з літератури.
Гома відомий також звинуваченнями євреїв у насадженні комунізму та запереченням Голокосту. У своєму есе «Червоний тиждень 28 червня — 3 липня, або Бессарабія та євреї» Гома відкрито заперечує і виправдовує факт Голокосту, визначаючи дії союзного нацистської Німеччини режиму Іона Антонеску як «справедливу відплату, помста»[10].
- Левіт І. Е. У наркотичному чаді юдофобії: з приводу есе письменника Паула Гоми «Червоний тиждень 28 червня — 3 липня 1940, або Бессарабія та євреї». Кишинів: Єврейський громадський культурний центр, 2004.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Babelio — 2007.
- ↑ а б https://www.mediafax.ro/cultura-media/scriitorul-de-origine-romana-paul-goma-va-fi-inmormantat-la-paris-in-acelasi-cimitir-in-care-odihneste-paul-celan-19032681
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ https://moldova.europalibera.org/a/archives-paul-goma-la-radio-europa-liber%C4%83-1978---un-interviu-cu-noel-bernard-(1)/29462141.html
- ↑ Румынский антисемит Паул Гома получил молдавское гражданство. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 січня 2014.
- ↑ Пауль Гома возвращается домой. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 25 січня 2014.
- ↑ Шорников П. (март 2012). От забвения — к оправданию?. DOR LE DOR. Архів оригіналу за 28 грудня 2007. Процитовано 4 березня 2012.
- Народились 2 жовтня
- Народились 1935
- Померли 24 березня
- Померли 2020
- Померли в Парижі
- Поховані на цвинтарі Тьє
- Випускники Бухарестського університету
- Румунські емігранти до Франції
- Ревізіоністи Голокосту
- Румунські дисиденти
- Румунські письменники
- Кавалери ордена Мистецтв та літератури
- Уродженці Оргіївського району
- Померли від COVID-19 у Франції