Іон Антонеску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йон Віктор Антонеску
рум. Ion Victor Antonescu
Ion antonescu.pngКондукетор Королівства Румунія маршал Йон Антонеску. Фото часів Другої світової війни.
Прапор
Кондукетор Королівства Румунія
4 вересня 1940 — 23 серпня 1944
Попередник: посаду засновано
Спадкоємець: посаду скасовано
 
Партія: Залізна Гвардія
Освіта: Особлива військова школа Сен-Сір
Народження: 2 червня 1882(1882-06-02)
Пітешть, Королівство Румунія
Смерть: 1 червня 1946(1946-06-01) (63 роки)
Жилава, Королівство Румунія
Громадянство: Румунія
У шлюбі з: Maria Antonescu
Нагороди:
Орден Михайла Хороброго
Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою
Орден німецького орла
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Великий хрест ордена Хреста Свободи
Кримський щит
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами

Медіафайли у Вікісховищі?

Йо́н Антоне́ску (рум. Ion Antonescu) (14(02) червня 1882—†1 червня 1946) — румунський військовий та державний діяч, в 1940—1944 роках глава держави і прем'єр-міністр, фактично диктатор, маршал Румунії.

З 1941 року Королівство Румунія воювало у ДСВ на боці Німеччини, зокрема румунські військові частини у складі 11-ї німецької армії воювали у 1941—1942 роках на півдні України і в Криму, що завершилося захопленням ними Севастополя 4 липня 1942 р.[1] За цю Кримську операцію Антонеску був нагороджений німецьким Кримським щитом.

1946 страчений як воєнний злочинець.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Пітешті. Був професійним військовим, брав участь у Першій Світовій війні.

Швидко просувався по кар'єрних сходинах і 1933 року його було призначено начальником генерального штабу румунської армії. У 1937—1938 обіймав посаду міністра оборони. Прихильник союзу з гітлерівською Німеччиною. В 1940—1944 — румунський диктатор. З приходом до влади Антонеску встановив військово-легіонерську диктатуру та ліквідував будь-який прояви парламентської демократії. Свою політику ґрунтував на масовому терорі й репресіях. Побудував державу за італо-німецьким зразком, в зовнішній політиці підтримував фашистські Італію та Німеччину. В листопаді 1940 уряд Антонеску приєднався до Берлінського пакту 1940, в листопаді 1941 — до Антикомінтернівського пакту.

Для управління землями, окупованими Румунією в роки Другої світової війни, уряд Антонеску створив три губернаторства: Бессарабію, Буковину, Трансністрію. Під час війни було залучено 30 румунських дивізій і бригад, що брали участь у боях за Одесу, Севастополь і Сталінград. 23 серпня 1944 під час антифашистського збройного повстання був заарештований як воєнний злочинець і 1946 за вироком народного трибуналу Бухареста страчений.

Нагороди[2][ред. | ред. код]

Нагороди Фінляндії[ред. | ред. код]

Нагороди Третього Рейху[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Першина Т. С. Антонеску Йон // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 102. — ISBN 966-00-0734-5.
  • І. А. Піддубний. Антонеску Іон // [1] Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
  • Антонеску Ион [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.e-reading.pw/chapter.php/1003737/115/Lubchenkov_Yuriy_-_100_velikih_polkovodcev_Vtoroy_mirovoy.html
  • Бумагин В. Румыния при Антонеску [Електронний ресурс]. / В. Бумагин — Режим доступу: http://www.9355.ru/lessons/author/bum/0029bu.html
  • Бухарестский процесс над И. Антонеску. 1946 год [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://razboiulpentrutrecut.wordpress.com/2015/02/23/%d0%b1%d1%83%d1%85%d0%b0%d1%80%d0%b5%d1%81%d1%82%d1%81%d0%ba%d0%b8%d0%b9-%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%86%d0%b5%d1%81%d1%81-%d0%bd%d0%b0%d0%b4-%d0%b8-%d0%b0%d0%bd%d1%82%d0%be%d0%bd%d0%b5%d1%81%d0%ba%d1%83-1/
  • Волошин В. Маршал Іон Антонеску як виразник «тотального націоналізму» Маловідомі факти антиукраїнської діяльності румунського диктатора [Електронний ресурс]. / В. Волошин — Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/marshal_ion_antonesku_yak_viraznik_totalnogo_natsionalizmu__malovidomi_fakti_antiukrayinskoyi_diyaln.html
  • Как маршал Ион Антонеску был доставлен в Москву [Електронний ресурс]. — Режим доступу http://citizenpoint.blogspot.com/2012/05/blog-post_5874.html
  • Крестовый поход на Россию: Сборник статей. Редактор-составитель М. Чернов — М.: Яуза, 2005. — 480 с.
  • Лебедев Н. И. Падение диктатуры Антонеску / Н. И. Лебедев — Москва: Издательство «Международные отношения», 1966. — 480 с.
  • Лебедев Н. И. Румыния в годы второй мировой войны / Н. И. Лебедев — М.: Изд-во Института международных отношений, 1961. — 321 с.
  • Левит И. Э. Крах политики агрессии диктатуры Антонеску (19.XI 1942-23.VIII 1944) / И. Э. Левит — Кишинев: Штиинца, 1983. — 376 с.
  • Мусский И. А. 100 великих диктаторов / И. А. Мусский — М.: Вече, 2000. — 569 с.
  • Орлик И. И. Бухарестский процесс над И. Антонеску. 1946 год / И. И. Орлик // Новая и новейшая история. 2012. № 1. С. 187—199.
  • Фриснер Г. Проигранные сражения [Електронний ресурс]. / Г. Фриснер — Режим доступу: http://militera.lib.ru/memo/german/friessner/index.html
  • Чалая Т. П. Крушение мифа о «Великой Румынии» в годы диктатуры Антонеску (1940—1944) / Т. П. Чалая // Военно-исторический журнал. — 2010 — № 01. — С.16-17.
  • Эренбург И. Г. Война. 1941—1945 / И. Г. Эренбург. — М.: ООО "Агентство «КРПА Олимп»; ООО «Издательство Астрель»; ООО «Издательство ACT», 2004. — 796 с.