Іон Антонеску
Іон Антонеску рум. Ion Victor Antonescu | |||
![]() | |||
| |||
---|---|---|---|
4 вересня 1940 — 23 серпня 1944 | |||
Попередник: | посаду засновано | ||
Спадкоємець: | посаду скасовано | ||
Народження: |
14 червня 1882[1] або 15 червня 1882[2] Пітешть, Румунія[3] | ||
Смерть: |
1 червня 1946[3][4][…] (63 роки) Жилава, Ilfov Countyd, Королівство Румунія | ||
Країна: | Румунія | ||
Освіта: | Особлива військова школа Сен-Сір | ||
Партія: | незалежний політик | ||
Шлюб: | Марія Антонеску | ||
Нагороди: | |||
Іо́н Антоне́ску (рум. Ion Antonescu; 14 (2) червня 1882 — 1 червня 1946) — румунський військовий та державний діяч, в 1940—1944 роках глава держави і прем'єр-міністр, фактично диктатор, маршал Румунії.
З 1941 року Королівство Румунія воювало у ДСВ на боці Німеччини, зокрема румунські військові частини у складі 11-ї німецької армії воювали у 1941—1942 роках на півдні України і в Криму, що завершилося захопленням ними Севастополя 4 липня 1942 р.[6] За цю Кримську операцію Антонеску був нагороджений німецьким Кримським щитом.
1946 страчений як воєнний злочинець.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в Пітешті. Був професійним військовим, брав участь у Першій Світовій війні.
Швидко просувався по кар'єрних сходинах і 1933 року його було призначено начальником генерального штабу румунської армії. У 1937—1938 обіймав посаду міністра оборони. Прихильник союзу з гітлерівською Німеччиною. В 1940—1944 — румунський диктатор. З приходом до влади Антонеску встановив військово-легіонерську диктатуру та ліквідував будь-які прояви парламентської демократії. Свою політику ґрунтував на масовому терорі й репресіях. Побудував державу за італо-німецьким зразком, в зовнішній політиці підтримував фашистські Італію та Німеччину. В листопаді 1940 уряд Антонеску приєднався до Берлінського пакту 1940, в листопаді 1941 — до Антикомінтернівського пакту.
Для управління землями, окупованими Румунією в роки Другої світової війни, уряд Антонеску створив три губернаторства: Бессарабію, Буковину, Трансністрію. Під час війни було залучено 30 румунських дивізій і бригад, що брали участь у боях за Одесу, Севастополь і Сталінград. 23 серпня 1944 під час перевороту короля Міхая був заарештований як воєнний злочинець і 1946 за вироком народного трибуналу Бухареста страчений.
Нагороди[7][ред. | ред. код]
- Орден Михая Хороброго
- 2-го класу (7 серпня 1941)
- 1-го класу (21 серпня 1941)
- Орден «Доблесний авіатор», командорський хрест (3 грудня 1941)
Нагороди Фінляндії[ред. | ред. код]
- Великий хрест ордена Білої Троянди
- Великий хрест ордена Хреста Свободи з мечами (січень 1942)
Нагороди Третього Рейху[ред. | ред. код]
- Великий хрест ордена Заслуг німецького орла в золоті
- Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами (червень 1941)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу (6 серпня 1941) — отримав 2 нагороди одночасно.
- Лицарський хрест Залізного хреста (6 серпня 1941)
- Кримський щит в золоті
Оцінка сучасників[ред. | ред. код]
- «Антонеску — найважливіший з усіх наших союзників.» (Адольф Гітлер)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://datos.bne.es/persona/XX1409573.html
- ↑ Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
- ↑ а б Антонеску Ион / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- ↑ Маршал Іон Антонеску як виразник «тотального націоналізму». Маловідомі факти антиукраїнської діяльності румунського диктатора. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 22 жовтня 2013.
- ↑ Antonescu, Ion Victor - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 18 травня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Першина Т. С. Антонеску Йон [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 102. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- І. А. Піддубний. Антонеску Іон [Архівовано 9 березня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
- Антонеску Ион [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.e-reading.pw/chapter.php/1003737/115/Lubchenkov_Yuriy_-_100_velikih_polkovodcev_Vtoroy_mirovoy.html
- Бумагин В. Румыния при Антонеску [Електронний ресурс]. / В. Бумагин — Режим доступу: http://www.9355.ru/lessons/author/bum/0029bu.html
- Бухарестский процесс над И. Антонеску. 1946 год [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://razboiulpentrutrecut.wordpress.com/2015/02/23/бухарестский-процесс-над-и-антонеску-1/
- Волошин В. Маршал Іон Антонеску як виразник «тотального націоналізму» Маловідомі факти антиукраїнської діяльності румунського диктатора [Електронний ресурс]. / В. Волошин — Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/marshal_ion_antonesku_yak_viraznik_totalnogo_natsionalizmu__malovidomi_fakti_antiukrayinskoyi_diyaln.html
- Как маршал Ион Антонеску был доставлен в Москву [Електронний ресурс]. — Режим доступу http://citizenpoint.blogspot.com/2012/05/blog-post_5874.html
- Крестовый поход на Россию: Сборник статей. Редактор-составитель М. Чернов — М.: Яуза, 2005. — 480 с.
- Лебедев Н. И. Падение диктатуры Антонеску / Н. И. Лебедев — Москва: Издательство «Международные отношения», 1966. — 480 с.
- Лебедев Н. И. Румыния в годы второй мировой войны / Н. И. Лебедев — М.: Изд-во Института международных отношений, 1961. — 321 с.
- Левит И. Э. Крах политики агрессии диктатуры Антонеску (19.XI 1942-23.VIII 1944) / И. Э. Левит — Кишинев: Штиинца, 1983. — 376 с.
- Мусский И. А. 100 великих диктаторов / И. А. Мусский — М.: Вече, 2000. — 569 с.
- Орлик И. И. Бухарестский процесс над И. Антонеску. 1946 год / И. И. Орлик // Новая и новейшая история. 2012. № 1. С. 187—199.
- Фриснер Г. Проигранные сражения [Електронний ресурс]. / Г. Фриснер — Режим доступу: http://militera.lib.ru/memo/german/friessner/index.html
- Чалая Т. П. Крушение мифа о «Великой Румынии» в годы диктатуры Антонеску (1940—1944) / Т. П. Чалая // Военно-исторический журнал. — 2010 — № 01. — С.16-17.
- Эренбург И. Г. Война. 1941—1945 / И. Г. Эренбург. — М.: ООО "Агентство «КРПА Олимп»; ООО «Издательство Астрель»; ООО «Издательство ACT», 2004. — 796 с.
- Adolf Hitler: Monologe im Führerhauptquartier 1941—1944. Die Aufzeichnungen Heinrich Heims. Herausgegeben von Werner Jochmann. Sonderausgabe für den Gondrom Verlag, Bindlach 1988, ISBN 3811205846
|
- Народились 14 червня
- Народились 1882
- Народились 15 червня
- Уродженці Пітешті
- Померли 1 червня
- Померли 1946
- Кавалери ордена Михая Хороброго 1-го класу
- Кавалери ордена Михая Хороброго 2-го класу
- Нагороджені орденом «Доблесний авіатор»
- Кавалери Великого хреста ордена Білої Троянди
- Кавалери Великого хреста ордена Хреста Свободи
- Нагороджені орденом Заслуг німецького орла
- Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені Комбінованим Знаком Пілота-Спостерігача в золоті з діамантами
- Нагороджені Кримським щитом
- Міністри закордонних справ Румунії
- Диктатори
- Румунські військовики Першої світової війни
- Прем'єр-міністри Румунії
- Фашистські лідери
- Відзначені у Вермахтберіхті
- Розстріляні в Румунії
- Розстріляні політики
- Страчені військовики
- Страчені румуни
- Голови урядів, засуджені за військові злочини
- Померли в повіті Ілфов
- Учасники Другої світової війни з Румунії
- Румунські націоналісти
- Румунські військові аташе
- Румунські антикомуністи
- Міністри оборони Румунії