Пер Браге Молодший

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пер Браге Молодший
швед. Per Brahe den yngre
Народився 18 лютого 1602(1602-02-18)[1][4][…]
Замок Рюдбогольм (Швеція), Естерокер, лен Стокгольм, Швеція
Помер 12 вересня 1680(1680-09-12)[1][2][3] (78 років)
Замок Боґесунд (Швеція), комуна Ваксгольм, лен Стокгольм, Швеція
Країна  Швеція
Діяльність політик, дипломат, військовослужбовець
Знання мов шведська
Учасник Дансько-шведська війна 1657—1658
Титул граф
Посада Lord High Steward of Swedend, Генерал-губернатор Фінляндії, President of Svea Court of Appeald, Командир полку, Генерал-губернатор Фінляндії і Lord Marshal (Sweden)d
Військове звання полковник
Рід Браге[d]
Батько Abraham Brahed
Брати, сестри Nils Brahed, Christina Abrahamsdotter Brahed і Margareta Brahed
У шлюбі з Christina Catharina Stenbockd[1][5] і Beata De la Gardied
Діти Ельза Беата Браге

Пам'ятник Перу Браге Молодшому (Турку)

Пер Браге Молодший (18 лютого 1602(1602-02-18), Замок Рюдбогольм (Швеція), лен Стокгольм — 12 вересня 1680(1680-09-12), Замок Боґесунд (Швеція), лен Стокгольм) — шведський державний і військовий діяч, дипломат, генерал-губернатор Фінляндії[6]. Регент Швеції (двічі), риксдротс.

Бронзовий бюст Пера Браге Молодшого Гренна (Швеція)

Представник шведської гілки відомого дворянського роду Браге. Онук державного діяча Пера Браге Старшого (1520—1590), племінника короля Густава I і двоюрідного брата трьох шведських королів Еріка XIV, Юхана III і Карла IX.

Освіту здобув в університетах Уппсали, Гессена, Бонна, Страсбурга і Падуї, багато подорожував і перебував на державній службі, з 1626 року — камергер Густава II Адольфа і помічник риксканцлера А. Оксеншерни.

В чині полковника кавалерійського полку відзначився в битвах з Пруссією в ході війни з Річчю Посполитою (1626—1629), в 1630 році — в Німеччині.

В 1629 році був обраний президентом риксдагу, а в наступному році став таємним радником короля.

1632 року у битві під Лютценом у званні генерал-лейтенанта разом з Додо Кніпгаузеном керував центром шведського війська. Після загибелі Густава II Адольфа в цій битві змінив військову службу на політичну.

Разом з А. Оксеншерною для розв'язання дипломатичних питань за підсумками Тридцятилітньої війни в 1633 році був посланий в Німеччину. В результаті переговорів вся повнота військової і політичної влади в протестантській Німеччині перейшла до виборної ради на чолі зі шведським канцлером Оксеншерною[7].

У 1635 році Браге уклав з Польщею Штумсдорфське перемир'я.

У 1632—1644 роках — разом з Акселем Оксеншерною виконував обов'язки регента при неповнолітній Христині, майбутній королеві Швеції.

У 1637—1640 і 1648—1654 роках був шведським генерал-губернатором Фінляндії, у розвиток якої зробив значний внесок. Він реформував всю адміністративну систему країни, створив поштову систему, заснував десять нових міст, у тому числі в 1649 році заснував місто Брагестад (після здобуття Фінляндією незалежності — Раахе), прийняв заходи з поліпшення та розвитку торгівлі та сільського господарства, дбав про церковний благоустрій, про шкільну й гірничу справу, багато в чому сприяв розвитку освіти.

В 1640 році заснував перший університет у Фінляндії — Королівську академію в Або (нині Академія Або в Турку), де став першим канцлером. На його пам'ятнику в Турку викарбувано напис: «Я був задоволений землею — а земля мною».

Після смерті Карла X Густава в 1660 році, як лорд-стюард, став одним з регентів Швеції вдруге. У державній раді Швеції Пер Браге Молодший займав перше місце і був одним з опікунів Карла XI, взявши на себе весь контроль за зовнішніми відносинами та внутрішніми справами королівства.

Помер 2 вересня 1680 в своєму замку Бугесунд в Уппланді (нині в комуні Ваксхольм лена Стокгольм).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Per Brahe — 1917.
  2. а б Per, Count Brahe, the YoungerEncyclopædia Britannica Inc..
  3. а б в Lundy D. R. The Peerage
  4. Encyclopædia Britannica
  5. Per Brahe
  6. Брагестадт // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  7. Веджвуд, Сесили Вероника Тридцатилетняя война. — М.: ACT, Астрель, Полиграфиздат, 2012. — 571 с. — (Историческая библиотека). — 3000 экз. — ISBN 978-5-17-075923-1, 978-5-271-40322-4, 978-5-4215-3062-6.

Посилання[ред. | ред. код]