Ерік XIV

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ерік XIV
Eric XIV of Sweden.jpg
Король Швеції
Правління 1560-1568
Коронація 29 червня 1561
Попередник Густав I Ваза
Наступник Юхан III
Біографічні дані
Дата народження 13 грудня 1533(1533-12-13)
Стокгольм
Дата смерті 26 лютого 1577(1577-02-26) (43 роки)
Ербюхус
Місце поховання Вестероський кафедральний собор, Вестерос, Швеція
Дружина Карін Монсдоттер
Діти Сигрід, Густав, Генрік, Арнольд
Династія Ваза
Батько Густав I Ваза
Мати Катерина Сакс-Лауенбурзька
Arms of the House of Vasa.svg

Ерік XIV (швед. Erik XIV, *13 грудня 1533, Стокгольм - †26 лютого 1577, Ербюхус) — король Швеції з 1560 до 1569 року. Походив з династії Ваза. Почав володарювати після свого батька Густава I.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Ерік народився у замку Тре Кронор у Стокгольмі. Освіту отримував під керівництвом французького кальвініста Діонісія Буррея. Майбутній король знав латину, французьку, німецьку, іспанську, італійську, фінську мови. Вивчав географію, історію, мистецтво управління, зокрема був знайомий з працями Нікколо Макіавеллі, військову справу, астрологію. Цікавився технікою, архітектурою, був малювальником та гравером. До того ж непогано грав на лютні та розводив бджіл.

Після того, як Ерік став повнолітнім, його батько став шукати йому наречену. При цьому Густав I ставив на меті зміцнення династії Ваза всередині країни та Швеції назовні. Тому відкидалася кандидата представниці аристократичних швецьких родин. У 1558-1560 роках тривали перемовини щодо кандидатури Єлизавети Тюдор, майбутньої королеви Англії. Проте не мали конкретного результату. В цей час — 29 вересня 1560 року помирає Густав I й Ерік стає новим королем Швеції.

Ерік XIV. Худ. Доменік Вервід

Правління[ред.ред. код]

Перші кроки нового короля були спрямовані на продовження політики свого попередника. Він продовжував консультації тепер вже з королевою Англії Єлизаветою I, королевою Шотландії Марією I Стюарт, ландграфом Філіпом Гесенським щодо його доньки Христини.

Ерік активно включився у Лівонську війну, яка поступово охопила усю Балтику. Він проявив політичні та військові здібності, зайнявши Ревель (Таллінн) в Естляндії та здобувши перемоги у Норвегії. Король Швеції зумів відбити наступ своїх супротивників — короля Данії, міста Любека, Івана IV Грозного, царя Московського.

Водночас Ерік почав впроваджувати політику із зміцнення своєї династії в швеції. Він оголосив себе королем Еріком XIV, демонструючи тим самим родинний зв'язок з попередніми швецькими королівськими династіями — адже Ерік XIII помер ще у 1440 році. За Еріка XIV посилився культ монархії головним чином, щоб поставити рід Ваза над іншими швецькими аристократами. Ерік став першим королем Швеції, який звелів звертатися до нього «Ваша Величність». Крім цього Ерік XIV робив кроки з централізації держави. Спираючись на підтримку ріксдага він зменьшив права напівавтономних правителів, якими користувалися його брати — герцоги Юхан Фінляндський, Магнус, Карл Зедерманладський. Це зустріло спротив і Юхан одружується з представницею ворога Швеції — Катериною Ягеллонкою, сестрою короля Польщі та великого князя Литовського Сигізмунда II Августа. За це Ерік XIV позбавив Юхана прав спадкоємця трону та запроторив у замок Гріпсгольм.

Для зміцнення авторитету та впливу монархії було створено Вищий суд на чолі із радником Еріка — Георгом Персоном. Головним завданням цього органу було придушення аристократичної опозиції. Ерік XIV спирався в цьому на дрібну шляхту. Протистояння стало відкритим після того, як Ерік вирішив одружитися на своїй коханці Карін Монсдоттер, доньки тюремника. У 1566 році спалахнув заколот, проте невдалий. Король Швеції стратив не тільки усіх заколотників. а й підозрювальних. Ці події погіршили самопочуття та викликали параною. В цей час аристократом вдалося звільнити брата короля Юхана та заарештувати Георга Перссона. Проте вже 1568 душевна рівновага Еріка XIV відновилася — він одружився на Карін Монсдоттер та звільняє за грат Георга Перссона.

Ці дії короля викликали новий заколот. Брати Еріка — Юхан та Карл зібрали війська й захопили Стокгольм. Після цього Перссона було страчено, а Еріка з родиною запроторено до в'язниці. Новим королем швеції став Юхан III.

Останні роки життя[ред.ред. код]

Будучи ув'язненим, Ерік залишався центром заколотів. Найзначніший з них — заколот колишнього воєначальника Еріка, французького аристократа Шарля де Морнея, який за допогою шотландських найманців намагався відновити Еріка на троні. Але ця спроба була придушена, а заколотники страчені. 26 лютого 1577 року Еріка було отруєно.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Карін Монсдоттер (1550-1612)

Діти:

  • Сигрід (1566-1633)
  • Густав (1568-1607)
  • Генрік (1570-1574)
  • Арнольд (1572-1573)

Джерела[ред.ред. код]

  • Roberts, Michael: The Early Vasas: A History of Sweden 1523–1611 (1968) (англ.)
Попередник
Густав I Ваза
Lilla riksvapnet.svg Король Швеції
1560-1568
Lilla riksvapnet.svg Наступник
Юхан III