Петро Кашуба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
отець Петро Кашуба
Народився24 червня 1890(1890-06-24)
Жовтанці, Україна
Помер6 грудня 1919(1919-12-06) (29 років)
Вінниця
·тиф
ПохованняВінниця
Країна Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
Національністьукраїнець
Діяльністькапелан УГА
Alma materЛьвівська духовна семінарія
Львівський університет (1910-1912)
Університет в Інсбруку (1912-1916)
Науковий ступіньдоктор богослов'я
Військове званнясотник
КонфесіяУГКЦ
БатькоДанило
МатиІрина

Петро Кашуба (24 червня 1890[1], Жовтанці — 6 грудня 1919, Вінниця) — український греко-католицький священник, доктор богослов'я Інсбруцького університету, польовий капелан УГА, референт польового духовенства 1-го корпусу УГА.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 24 червня 1890 року в с. Жовтанці, повіт Жовква, Австро-Угорщина (нині Кам'янка-Бузький р-н, Львівщина, Україна) в родині заможних селян Данила Кашуби та Ірини з дому Чабан. В 1910 році закінчив Академічну гімназію у Львові, вступив до Львівської духовної семінарії та записався на богословський факультет Львівського університету. Після двох років, в 1912 році, як успішний семінарист і студент, направлений на навчання в колегію Канізіянум при Інсбруцькому університеті. Навчався на богословському факультеті за чотирирічною програмою. В 1916 році захистив дисертацію і став доктором богослов'я.

Повернувся в Україну. Отримав свячення 29 жовтня 1916 року. З 1918 року працював шкільним катехитом в місті Сокаль. З початком українсько-польської війни у 1918 році став польовим духівником УГА. В лютому 1919 року призначений референтом польового духівництва 1-го корпусу УГА. Разом з армією перейшов Збруч.

Помер у Вінниці 6 грудня 1919 року від епідемії тифу в польовому госпіталі 1-го корпусу, де опікувався хворими і пораненими духовно і фізично. Разом з ним загинули там від тифу і два його брати — санітари госпіталю: рідний брат Іван Кашуба (26.06.1898 — 19.01.1920) та дворідний — Михайло Кашуба (15.09.1888 — 15.12.1919). Поховані у Вінниці на католицькій частині цвинтару.

Після смерті о. Петра Кашуби референтом 1-го корпусу УГА став о. Яким Фещак.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Kašuba Petro // Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів : Каменяр, 1995. — С. 691. — ISBN 5-7745-0672-Х. (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської Єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів. Каменяр, 1995. — С.691.
  • Dmytro Blazejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Semtnartes, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). AOSBM, Sectio I, vol.43, Rome 1984. — 366p.
  • Інсбруковець. З життя Інсбруцьких богословів // Альманах українських богословів. — Львів, 1923.  С. 140—143.
  • Іван Лебедович. Полеві духовники Української Галицької Армії. Вінніпег, 1963. — С.137, 153, 167, 170, 202, 300.
  • Ткачук П. Капелани УГА на фронтах українсько-польської війни 1918—1919 рр. // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — 17/2008. — С.123-129.