Пискуха Палласа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пискуха Палласа
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Зайцеподібні (Lagomorpha)
Родина: Пискухові (Ochotonidae)
Рід: Пискуха (Ochotona)
Вид:
O. pallasi
Біноміальна назва
Ochotona pallasi
(Gray, 1867)

Пискуха Палласа[1] (Ochotona pallasi) — вид гризунів з роду пискуха (Ochotona) родини пискухові (Ochotonidae).

Морфологія

[ред. | ред. код]

Довжина тіла від 160 до 220 мм, задні ступні 27—36 мм, вуха 18—23 мм, вага 174-254 грамів. Влітку хутро зверху від піщано-жовтого до піщано-жовтувато-коричневого. Нижче вух є коричневі чи червонувато-коричневі плями. Черево тьмяно-сіре чи з домішками жовтого. Верх ступнів кремово-жовтий. Подушечки пальців голі й чорні. Взимку спина світло-сіра чи сірувато-жовта, низ — сірувато-білий. 2n-38.

Середовище проживання

[ред. | ред. код]

Країни проживання: Китай (Внутрішня Монголія, Сіньцзян), Казахстан, Монголія, Російська Федерація (Алтайський край, Тува). Проживає на висотах від 1000 до 3200 м. Розрізняють чотири підвиди: Ochotona pallasi hamica, O. p. pallasi, O. p. pricei, O. p. sunidica. О. р. pricei зазвичай мешкає в сухих степах і може будувати нори, в той час як інші підвиди, як правило, воліють скелясті місця проживання.

Життя

[ред. | ред. код]

Поведінка

[ред. | ред. код]

Це травоїдний денний вид. Створює запаси трави на зиму.

Відтворення

[ред. | ред. код]

Дає кілька приплодів на рік, кожен розмірів від 1 до 12 дитинчат. Сезон розмноження цього виду може тривати з квітня по серпень. Вагітність триває 25 днів. Молодь, народжена на початку сезону може стати репродуктивно активною цього ж року.

Загрози та охорона

[ред. | ред. код]

Проживає в кількох природоохоронних територіях.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 239.

Джерела

[ред. | ред. код]