Приворотень напівзарубчастий
| Приворотень напівзарубчастий | |
|---|---|
.jpg)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Рід: | Приворотень (Alchemilla) |
| Вид: | Приворотень напівзарубчастий (A. subcrenata)
|
| Біноміальна назва | |
| Alchemilla subcrenata | |
| Синоніми | |
|
Alchemilla vulgaris subsp. subcrenata (Buser) Murb. | |
Приворотень напівзарубчастий[1][2] (Alchemilla subcrenata) — вид трав'янистих рослин родини розові (Rosaceae), поширений в арктичних і альпійських регіонах Європи та Західного Сибіру.
Опис[ред. | ред. код]
Це багаторічні трав'янисті рослини 10–50 см заввишки, від жовтувато-зеленого до темно-зеленого кольору, часто червонувато-коричневі, особливо на стебла, черешках і гілках суцвіть. Рослини формують помірні килимки, мають дуже міцні, горизонтальні кореневища. Стебла від густо до злегка запушених. Листя: прилистки напівпрозорі, іноді з відтінком червоного вина проксимально; листові пластини 7–9-лопатеві, майже округлі в загальних рисах, 8–15 см; лопаті зелені, верхівки від тупуватих до тупих, зубчасті, нижні поверхні від трав'янисто-зелених до темно-зелених, жилки волохаті, горішні поверхні волохаті всюди чи тільки на краях і складках. Суцвіття відкриті з численними пухкими кластерами, кожен з яких містить 10–30 квіток: первинні гілки від рідко до густоволосисті; квітконоси голі або з рідкими волосками; квітконіжки голі. Квіти радіально симетричні, жовтувато-зелені, часто стають червонувато-коричневими, без пелюсток. Чашолистки короткою трикутної форми, з кількома верхівковими волосками або голі. Тичинок 4. Плоди — горішки, укладені в гіпантій.
Відтворення[ред. | ред. код]
Безстатеве розмноження насінням; локальне вегетативне розмноження шляхом фрагментації кореневища. Плоди не мають спеціальних пристосувань для поширення. Ймовірно, розповсюджуються локально вітром і тваринами.
Поширення[ред. | ред. код]
Європа (Австрія, Білорусь, Болгарія, Велика Британія, Чорногорія, Чехія, Хорватія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Швейцарія, Нідерланди, Італія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Сербія, Швеція, Україна), Азія (Росія — західний Сибір, європейська частина). Введений на Шпіцберген, в Ісландію, Британську Колумбію, Квебек, Монтану; випадкові адвентивні знахідки в Ґренландії.
Населяє вологі луки, заплави.
В Україні зростає на лісових і субальпійських луках — у Карпатах спорадично; в Поліссі та Лісостепу зрідка[2].
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник назв рослин України
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 170. (рос.)(укр.)
- The Euro+Med PlantBase (англ.)
- The Flora of Svalbard (англ.)
- Pan-arctic flora (англ.)
- Flora of North America (англ.)
|
Це незавершена стаття про трояндові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|