Про історичну єдність росіян та українців

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Про історичну єдність росіян та українців»
Автор Володимир Путін
Мова російська, українська
Тема історія України, історія Росії, українсько-російські відносини, історія Східної Європи[d] і Триєдиний російський народ
Жанр історія
Видано 2021 р.
Видано українською 12 липня

«Про історичну єдність росіян та українців» — українофобська стаття Володимира Путіна була опублікована на офіційному сайті Президента Росії 12 липня 2021 року російською та українською мовами.

Стаття складається з короткого викладу історії двох народів і аналізу сьогоднішніх відносин України і Росії[1]. Путін виступає в статті як прихильник концепції Триєдиного російського народу, який протягом століть утворює єдиний культурний і духовний простір історичної Русі. На думку автора, сучасна Україна-цілком і повністю дітище радянської епохи, в значній мірі створювалося за рахунок того, що він називає «історичною Росією».

Оцінки[ред. | ред. код]

На думку Федора Лук'янова, головного редактора журналу «Росія в глобальній політиці», стаття Володимира Путіна — запрошення до «реального добросусідства» між Росією та іншими пострадянськими країнами, «визнання статус-кво на чітких умовах і попередження, що їх недотримання не залишиться без відповіді». Основним завданням для Росії в даний час стає «забезпечення того, щоб країни-сусіди не несли загрозу Росії або не стали інструментом сил, які несуть загрозу». Путін, звертаючись до спільного минулого, не закликає до возз'єднання «Триєдиного російського народу», а формулює умови, за яких його частини будуть благополучно розвиватися в рамках власних державностей. Умова одна: неспрямованість відповідної державності проти РФ: «ми ніколи не допустимо, щоб наші історичні території і близьких для нас людей, які мешкають там, використовували проти Росії. А тим, хто вдасться до такої спроби, хочу сказати, що в такий спосіб вони зруйнують свою країну»[2].

Політолог Костянтин Калачов вважає, що стаття розрахована на внутрішню аудиторію, частково на жителів ДНР і ЛНР, які голосуватимуть на російських виборах, і навряд чи буде оцінена громадянами України. Автор вважає, що стаття відображає світогляд Путіна, що склався ще в молодості[3].

Політолог Аббас Галлямов вважає, що подібна увага президента Росії до сусідніх країн може привести до посилення в масовій свідомості росіян відчуття того, що його турботи не мають ніякого відношення до турбот громадян своєї країни. «Обов'язково виникне питання про те, чому президент пише статті про Україну і не пише їх про проблему зростаючих цін, деградуючої охорони здоров'я, зростаючого соціального розшарування і т. д.» — вважає політолог[3].

Наступного дня після публікації статті президент України Володимир Зеленський на прохання прокоментувати її відповів, що повністю з нею ознайомитися не встиг у зв'язку із зайнятістю. Зеленський поскаржився на те, що Путін знайшов час на роботу над статтею, але не знайшов його на те, щоб зустрітися з ним, і заявив, що теза Путіна про «братні народи» нагадує йому історію Каїна і Авеля[4][5][6].

28 липня у відеозверненні до українців з нагоди Дня Хрещення Русі, іменованого в Україні «Днем Хрещення Київської Русі-України», Зеленський заявив, що «великий київський князь Володимир охрестив Київську Русь — Україну. Це не частина нашої історії, це і є наша історія. Нам не потрібно доводити це історичними трактатами, роботами, статтями». На думку Зеленського, Київська Русь є матір'ю історії лише України і Криму: «24 області України і півострів Крим — її рідні діти, і вони по праву її спадкоємці. А двоюрідним племінникам і дуже далеким родичам не потрібно зазіхати на її спадщину і намагатися довести свою причетність до історії тисячі років і тисячі подій, перебуваючи від місць, де вона сталася, за тисячі кілометрів»[7].

Див. також[ред. | ред. код]

Першоджерело[ред. | ред. код]

  • Стаття Володимира Путіна «Про історичну єдність росіян та українців». Официальный сайт Президента Российской Федерации (укр.). 12 липня 2021.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]