Каїн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрагмент гентського вівтаря (1432) в соборі святого Баво
Каїн веде Абеля на смерть, картина Джеймса Тісо

Каїн (фінік. כנ — «творець», івр. קין‎, араб. قابيل‎ Кабил, дав.-гр. Κάιν, лат. Cain) — у західносемітській міфології культурний герой[1], пращур ханаанеїв (а за деякими версіями — і людей взагалі). Філон Біблський називає Каїна також Фойником — пращуром фінікійців. Псевдо-Аполлодор, щоправда, іменує пращура фінікійців Агенором, втім чимало дослідників і Агенора ототожнюють з Каїном[2].

Каїна вшановували і як першого землероба, і як першого ремісника, винахідника ковальської справи. Останнє зближує його з грецьким Гефестом, а також дозволяє пов'язати Каїна з божеством підземного вогню Хною[3].

Каїну, або ж його синам приписували й заснування перших міст, зокрема Сідона[4].

Опонентом Каїна виступав його брат Авель — засновник скотарства. Вирішальній двобій (місцем якого називали гору Касьюн біля Дамаска) між братами завершився загибеллю Авеля та перемогою Каїна[5][6].

Можливо, Авель був богом або ж легендарним героєм семітів-скотарів — амореїв, євреїв, арабів. З огляду на це в їхній міфології історія двобою набула цілком протилежного змісту. У Біблії «ханаанський» Каїн «роздвоївся» — під іменем Кенаана (Ханаана), сина Хама, він виступає пращуром ханаанеїв, а під іменем Каїна, першого сина Адама, — вбивцею Авеля. Причиною вбивства при цьому називаються заздрощі Каїна, оскільки жертви, принесені Авелем, була прийняті Богом прихильніше[7]. Під впливом Біблії ім'я «Каїн» стало називним для злої, заздрісної людини, яка здатна на підлість і навіть вбивство найрідніших людей. Звідси й походить і поширена етимологія імені, що пов'язує його з гебрейським словом «кіна» — заздрість.

Потомство Каїна[ред. | ред. код]

Згідно з Біблією, Каїн, вбивши брата Авеля, пішов у землю Нод. Там у нього народився син Єнох, а у того в свою чергу Ірад. Від Ірада народився Мехіаель, за ним Мафусал, а від Мафусала Ламех.

У Ламеха було 2 дружини. Перша Ада, від якої народилися Явал та Ювал. Друга — Цілла, від якої народився син Тувалкаїн та дочка Ноема.

Тексти з книги Буття[ред. | ред. код]

Чому Каїн вбив свого брата Авеля?

Буття 4

1 І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа.

2 А далі вона породила брата йому Авеля. І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник.

3 І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі.

4 А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,

5 а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.

6 І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?

7 Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.

Зі сказаного вище, можна зрозуміти, що Каїн був старшим братом Авеля. Вони разом росли і працювали. Одного дня вони разом принесли жертву Богові. На жертву Каїна Господь не зглянувся. Каїн розлютився і вбив свого брата.

Хтось може подумати: «Як це так? Каїн важко працював на землі. Приніс жертву від плоду землі. А Бог відмовився від його дару. Чому?» На мою думку, на серці Каїна був гріх. Каїн заздрив своєму братові. Він приніс жертву не з щирими намірами, а з тим, що його плоди були кращими ніж вівці Авеля і саме їх повинен був прийняти Господь. Каїн не зміг звільнитися від гріха, подолати свою заздрість і вбив свого брата, за що був вигнаний зі своєї землі. Господь-Бог був м'ясоїдом, тому й відмовився від не властивих Йому земних плодів. Це свідчить про те, що Він був не міфічною, а реальною живою істотою, можливо навіть прибульцем, інопланетною формою. Господь-Бог дуже дорожив старшим сином Адама і Єви, як втіленням самого себе, тому «зробив Господь Каїну знамення, щоб ніхто, зустрівшись з ним, не вбив його». «І сказав Господь: кожному, хто підніме руку на Каїна, відомститься всемеро. І пішов Каїн від лиця Господня, і пізнав Каїн жінку свою; і вона зачала, і народила, і побудував він гóрод»

8 І говорив Каїн до Авеля, брата свого. І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, і вбив його.

9 І сказав Господь Каїнові: Де Авель, твій брат? А той відказав: Не знаю. Чи я сторож брата свого?

10 І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі.

11 А тепер ти проклятий від землі, що розкрила уста свої, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки.

12 Коли будеш ти порати землю, вона більше не дасть тобі сили своєї. Мандрівником та заволокою будеш ти на землі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Corinne Bonnet, Paolo Xella, Sandra E Tokunaga. Great biblical characters illustrated : profiles of people in the Bible. Rome, 1996, с.21, 24
  2. William Smith. Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. с. 68
  3. Robert B. Coote and David Robert Ord, The Bible's First History: From Eden to the Court of David with the Yahwist. Philadelphia: Fortress Press, 1989, с.69
  4. Nicolae Roddy. Landscape of Shadows: The Image of City in the Hebrew Bible. In: Cities through the Looking Glass. Essays on the History and Archaeology of Biblical Urbanism. Winona Lake, IN, с.18
  5. Jabal Qasiyun - Site of Wonders. Архів оригіналу за 2012-03-05. Процитовано 2009-03-07. 
  6. Jason Koutsoukis (September 27, 2008). Progress at a standstill at the crossroads of the Middle East. The Age. Процитовано December 28, 2010. 
  7. А. Doukhan. Biblical Portraits of Exile: A Philosophical Reading. Oxon: Routledge, 2016, с.57, 61