Світогляд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Світо́гляд — сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності. Світогляд людини зумовлений особливостями суспільного буття та соціальними умовами.

Світогляд тісно пов'язаний з філософією, хоча поняття світогляд ширше. Філософія визначає себе, як теоретичний світогляд. Світогляд властивий кожній людині, незалежно від того, чи є він раціонально усвідомлений. Основою для світогляду можуть бути, наприклад, міфи.

Перш за все світогляд — це процес чуттєвопрактичного відношення людини до світу.

Український вчений О.М.Костенко, виходячи з принципу соціального натуралізму, що випливає з ідеї природної цілісності світу, визначає світогляд як властивий свідомості людини спосіб "бачення" ("інструментальна концепція світогляду"). Цей спосіб "бачення", як інструмент для пізнання речей і вирішення різноманітних проблем, людина вибирає для себе, вирішуючи так зване "основне питання світогляду", що формулюється таким чином: "Яка роль волі і свідомості людини у світі, що існує за законами Природи?". Натуралістичний світогляд засновується на ідеї, що роль волі і свідомості людини полягає у тому, щоб пізнавати закони фізичної, біологічної і соціальної природи і узгоджувати з ними життя людей. Інше вирішення "основного питання світогляду" є основою для ненатуралістичного (неприродного) світогляду, користуючись яким людина живе не у злагоді з Природою, порушуючи її закони. Цей світогляд проявляється, зокрема, у різноманітних проявах соціального зла (злочинність, аморальність, гріх, обскурантизм, антинауковість та інші форми свавілля і ілюзій).

Складові частини світогляду

За визначенням бельгійського філософа Апостеля світогляд включає сім елементів:

  1. Онтологію — описову модель світу
  2. Пояснення світу
  3. Футорологію, відповідь на запитання, куди ми йдемо.
  4. Цінності, відповіді на етичні питання — відповідь на запитання, що слід робити.
  5. Праксеологію або методологію або теорію дії — відповідь на запитання, як досягти мети.
  6. Епістемологію або теорію знань, відповідь на запитання, що є правдою, а що ні.
  7. Етіологію — пояснення походження й структури світогляду

Типи світогляду

  • міфологічний - для поглядів властивий синкретизм, тотемізм, фетишизм, магія тощо.
  • релігійний - особлива форма усвідомлення світу, в основі якої замість обґрунтування і доказів лежить одкровення.
  • науковий - усвідомлення світу через отримання істинних знань, відкриття об'єктивних законів світу і передбачення тенденцій його розвитку.
  • мистецький - форма суспільної свідомості, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів.
  • філософський - форма пізнання світу, що вивчає найзагальніші суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу.

Див. також


Аристотель Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Посилання