Триєдиний російський народ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Триєдиний російський народ (рос. Триединый русский народ) — історична російська концепція, згідно з якою росіяни, українці та білоруси є частиною загальної російської спільноти. В часи Російської імперії набула офіційного характеру[1]. Є частиною концепції загальноросійської ідеї.

Історія виникнення[ред.ред. код]

Концепцію триєдиного славенороського народу, у якій українці ставали малоросами — частиною єдиної руської народності, ймовірно вперше висунув український філософ Інокентій Ґізель у праці Синопсис Київський у 1674 році.[2]

Далі цю ідею розвинув інший український філософ, сподвижник російського царя Петра Першого, Феофан Прокопович.[3]

Завершили розробку концепції триєдиного російського народу російський історик Татищев та вчений Ломоносов у середині XVIII ст.

На даний момент концепція визнана як політично вмотивована і спростовується більшістю відомих дослідників.

Згідно опитування 2017 року 90 % громадян України вказали свою національність як «українці»[4].

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]