Прохнич Володимир Васильович
| Володимир Прохнич Володимир Васильович Прохнич | ||||
|---|---|---|---|---|
 Молодший сержант | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження | 27 березня 1978 м. Ірпінь, Київська область, Україна | |||
| Смерть | 3 вересня 2022 (44 роки) на сході України (загинув у боях з російськими окупантами) | |||
| Національність | українець | |||
| Alma Mater | орден «За мужність» III ступеняd | |||
| Військова служба | ||||
| Приналежність |  Україна | |||
| Вид ЗС |  Збройні сили | |||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
Володимир Васильович Прохнич (нар. 27 березня 1978 — 3 вересня 2022) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.
Народився 27 березня 1978 року в місті Ірпені на Київщині.
Воював на Донбасі у складі інженерно-саперної роти батальйону Айдар. Брав участь у боях за Хрящувате, Щастя, Троїцьке.
В 2016 році отримав мінно-вибухову травму та струс мозку, був двічі пораненим[1].
Після поранень зайнявся власною справою (шиномонтажем) та приймав на роботу ветеранів. На його шиномонтажі для ветеранів була знижка, а для родин загиблих роботи виконувалися безоплатно. Навчав інженерно-саперної справи інших військовослужбовців[2].
У серпні 2021 року, Прохнич прибув до будівлі Кабінету Міністрів України в м. Києві та погрожував підірвати себе і будівлю ручною гранатою. При цьому Прохнич висмикнув з гранати кільце і наказав двом працівникам закладу бути з ним поруч, а охоронцям — триматися осторонь і не застосовувати зброю[3]. В ході переговорів Прохнича вмовили привести гранату в безпечний стан, віддати її поліцейським і здатися[4].
5 листопада 2021 року, Печерський суд міста Києва відпустив Прохнича з-під варти, змінивши запобіжний захід з утримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Проведення наступного судового засідання було заплановано на 28 грудня 2021 року[5].
24 лютого 2022 року, з початком російського вторгнення в Україну воював у рідному Ірпені, де був оператором протитанкового гранатомета NLAW[6]. Брав участь в боях за Бучу.
3 вересня 2022 року, вранці, загинув у боях з російськими окупантами на сході України[7].
- орден «За мужність» III ступеня (2015) — За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі[8].
- Почесний громадянин міста Ірпінь (посмертно)[9]
 | Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2022) |
- ↑ Воював в АТО, був двічі поранений. Що відомо про чоловіка, який прийшов в Кабмін з гранатою. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 6 листопада 2021.
- ↑ Про мого Друга…
- ↑ Чоловіка з гранатою у будівлі Кабміну затримали — відео. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 6 листопада 2021.
- ↑ Ветерану АТО, який погрожував підірвати Кабінет міністрів, оголосили підозру. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
- ↑ Ветерана АТО, який погрожував підірвати Кабмін, відпустили з-під варти. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
- ↑ На фронті загинув ветеран АТО Володимир Прохнич
- ↑ У боях за Україну загинув відомий ветеран АТО Володимир Прохнич, який погрожував підірвати гранату у Кабміні. Фото. 03.09.2022, 23:08
- ↑ Указ Президента України від 25 грудня 2015 року № 722/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Ними пишається Ірпінь
- АТО, поранення в голову, орден і борги: що відомо про чоловіка, який захопив Кабмін [Архівовано 4 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Факти. — 2021. — 4 серпня.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Молодші сержанти (Україна)
- Народились 27 березня
- Народились 1978
- Померли 3 вересня
- Померли 2022
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Нагороджені медаллю «За сприяння Збройним Силам України»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Почесні громадяни Ірпеня