Пустеля Каспійської низовини
 Дикі коні в заповіднику Чорні землі[ru]
| |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
| Межі | Каспійсько-Гірканські мішані ліси, Центральноазійська південна пустеля, Північно-Центральноазійська пустеля, Казахська напівпустеля, Понтійсько-каспійський степ, Копетдазька напівпустеля |
| Країни | Росія, Казахстан, Туркменістан, Іран |
 Територія екорегіону (фіолетовий)
| |
Екорегіон пустелі Каспійської низовини (ідентифікатор WWF: PA1308) охоплює північне та південно-східне узбережжя Каспійського моря, включаючи дельти річок Волги та Уралу в північному регіоні. У той час, як у регіоні випадає відносно низька кількість опадів (менше 200 мм/рік), дика природа підтримується гирлами річок і самим морем. Водно-болотні угіддя є територією міжнародного значення для гніздування та відпочинку птахів. Екорегіон розташований у Палеарктичному царстві та біомі пустель і склерофітних чагарників. Його площа становить 267,300 км2 (103,200 миль2).[1][2]
Екорегіон розташований в Прикаспійській низовині, регіоні, що раніше був затоплений водами Каспію, поверхня якого зниходиться на висоті 28 м нижче рівня світового океану.[3] Північна ділянка завширшки майже 900 км і тягнеться до 300 км вглиб території Росії та Казахстану. Сектор уздовж південно-східного узбережжя Каспійського моря в основному розташований у Туркменістані. Висота в екорегіоні коливається від -28 до +100 метрів над рівнем моря. Колись ці території були під водою, але в міру того, як море повільно відступило, на осушених територіях сформувався ландшафт з піщаних дюн, хребтів, соляних куполів, солончаків-шорів і глинистих пустель-такирів.[2]
Клімат екорегіону представлений кліматом дельти Волги, в Астраханському природному заповіднику, де клімат прохолодний напівпосушливий (класифікація клімату Кеппена BSk). Цей клімат характеризується високими коливаннями температури, як добовими, так і сезонними; з малою кількістю опадів. Середньорічна кількість опадів на Прикаспійській низовині становить 198 мм. Середня температура січня −4,5 °C (23,9 °F), а в липні становить 25,7 °C (78,3 °F).[4]
У цьому екорегіоні підтримуються як сухі степові, так і прибережні водно-болотні угруповання. Рослинність на південно-східному узбережжі Туркменістану відносно рідкісна, але примітна тим, що в ній наявні спеціалізовані чагарникові та напівчагарникові галофіти (солелюбні рослини), такі як полин (Artemisia) і тетир (Salsola gemmascens). Останній являє собою чагарник, що сягає 0,5 м заввишки.
Узбережжя Каспійського моря є міжнародною територією гніздування та міграції мартинів, крячків та інших водоплавних птахів на шляху міграції Азія-Європа. Птахи, які двічі на рік перетинають цю територію, обчислюються десятками мільйонів.[2] Понад 200 000 особин звичайної лиски (Fulica atra) зимують у південному Хазарському заповіднику.[2]
Оцінка 2017 року показала, що 3838 км², або 1 %, екорегіону перебувають в охоронних зонах. 38 % площі екорегіону є відносно незайманим середовищем існування.[5] Є кілька важливих національно охоронюваних територій, які досягають цього екорегіону:
- Астраханський природний заповідник, що охороняє три ділянки островів і боліт дельти Волги.
- Заповідник «Чорні землі», що охороняє природні степові та напівпустельні екосистеми «чорноземного» регіону Прикаспійської низовини.
- Хазарський державний природний заповідник, орнітологічний заповідник на південно-східному узбережжі Каспійського моря, в Туркменістані.
- Водно-болотні угіддя Алаголь, Альмаголь і Аджигол, резерват для багатьох водоплавних птахів у провінції Голестан, на північному сході Ірану.
- ↑ Caspian lowland desert (англ.). GlobalSpecies.org. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 20 листопада 2018.
- ↑ а б в г Caspian lowland desert (англ.). World Wildlife Federation. Процитовано 20 листопада 2018.
- ↑ Caspian Lowland Desert (англ.). Digital Observatory for Protected Areas. Процитовано 2 січня 2018.
- ↑ Climate of Astrakhan. GlobalSpecies.org. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 21 січня 2016.
- ↑ Dinerstein, Eric; Olson, David та ін. (June 2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014. PMC 5451287. PMID 28608869. Supplemental material 2 table S1b.
