Урал (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Урал
Atyrau - Oural.JPG
Урал в місті Атирау
Ural river.png
Басейн річки Урал
46°53′ пн. ш. 51°37′ сх. д. / 46.883° пн. ш. 51.617° сх. д. / 46.883; 51.617
Витік хребет Уралтау, Південний Урал
Координати витоку 54°42′03″ пн. ш. 59°25′02″ сх. д. / 54.70083° пн. ш. 59.41722° сх. д. / 54.70083; 59.41722
Висота витоку, м 668 м
Гирло Каспійське море
Координати гирла 46°53′02″ пн. ш. 51°37′01″ сх. д. / 46.88389° пн. ш. 51.61694° сх. д. / 46.88389; 51.61694
Висота гирла, м -28 м
Країни басейну Росія Росія, Казахстан Казахстан
Площа басейну, км² 231 000 км²
Прирічкові країни Росія Росія, Казахстан Казахстан
Регіон Башкортостан, Челябінська область, Оренбурзька область, Західно-Казахстанська область, Атирауська область
Довжина, км 2 428 км
Середньорічний стік 400 м³/с
Притоки Ілек, Ор, Сакмара, Шаган, Гумбейка
Водойми у руслі Каспійське море
ідентифікатори та зовнішні посилання
код ДВР Росії 12010000112112200001016
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
CMNS: Урал на Вікісховищі

Ура́л (башк. Яйыҡ, каз. Жайық) — річка в Європі, близько до межі Європи з Азією. Тече територією Росії та Казахстану. Довжина Уралу 2 428 км[1], це третя за довжиною річка Європи (після Волги і Дунаю), а також 21-а за довжиною річка Євразії. Протягом тривалого часу (з 1845 року) Урал у середній течії вважався фізико-географічним кордоном між Європою та Азією, проте у результаті ландшафтно-історико-географічної експедиції 2010 р. Російського географічного товариства річку було позбавлено цього статусу через недоведеність висновків Татищева на місцевості у сучасних реаліях [2][3].

Давня назва Яїк (суч. казах. Жайык). У цей час давня назва річки є офіційною в Казахстані, а також уживається в Башкортостані.

Вздовж правого берега річки розташовувалися землі Уральського козацького війська, що зараз поділені між Росією та Казахстаном.

Річка була перейменована в 1775 за наказом Катерини II, після придушення Селянської війни під проводом Пугачова, у якій активну участь брали Яїцькі козаки.

Бере початок у горах Південного Уралу (хребет Уралтау). Впадає в Каспійське море.

Географія[ред.ред. код]

Дельта Уралу

Річка бере початок біля схилів гори Кругла хребта Уралтау на Південному Уралі, на території Учалинського району Башкортостану. Там річка має середню ширину від 60 до 80 метрів і тече як типова гірська річка. Потім потрапляє в Яїцьке болото і після виходу з нього розширюється до 5 кілометрів. Нижче Верхньоуральська течія Уралу характерна для рівнинної річки, далі Урал тече по території Челябінської й Оренбурзької областей. Від Магнітогорська до Орська його береги круті і скелясті, а дно має багато розломів.

Після Орська річка різко повертає на захід і проходить через 45-кілометровий каньйон у Губерлінських горах. Після Уральська тече з півночі на південь, через територію Західно-Казахстанської області й Атирауської областей Казахстану, де річка розширюється і має безліч озер і проток. Біля гирла вона розпадається на два головних рукави: Золотінський та Яїцький і утворює великі водно-болотні угіддя. Рукав Яїцький неглибокий, майже без дерев на берегах, і багатий рибою, тоді як Золотінський — глибший і судноплавний.

Річка Урал має вражаючу деревоподібну форму дельти[4]. Цей тип дельти утворюється природним чином в повільних річках, які несуть велику кількість алювію в спокійне море. У дельті, за 13,5 км від гирла Золотінського рукава, знаходиться острів Шалига, довжина якого становить 2,5 км, максимальна ширина 0,3 км, а висота — від 1 до 2 метрів.

Гідрографія[ред.ред. код]

Основне живлення річка отримує за рахунок талих вод (60-70 %), внесок опадів відносно невеликий[5]. Велика частина річного стоку (65 %) припадає на час весняних паводків, 30 % стоку — у літній та осінній періоди і 5 % — у зимовий період. Під час повеней річка розширюється до 10 кілометрів біля Уральська і до декількох десятків кілометрів у гирлі. У верхній течії найвищий рівень води спостерігається в кінці квітня, у нижній течії — у травні. Коливання рівня води становить 3-4 метра у верхній течії, 9-10 метрів — у нижній і близько 3 метрів — у дельті.

Середня витрата води становить 104 м³/c поблизу Оренбурга і 400 м³/c у селі Кушум (76,5 км від гирла). Максимальна витрата складає 14 000 м³/c, а мінімальний — 1,62 м³/c. Середня каламутність складає 280 грам/м³ в Оренбурзі і 290 грам/м³ поблизу Кушуму. Річка замерзає біля витоку на початку листопада, а в середній і нижній течії — у кінці листопада. Розкривається в кінці березня в низів'ях і на початку квітня у верхів'ях. Період льодоходу відносно короткий.

Середня глибина становить від 1 до 1,5 метрів поблизу витоку, і збільшується в середній течії і особливо поблизу гирла. Кількість підводної рослинності також збільшується від витоку до гирла, як і багатство фауни. Дно у верхній течії скелясте, з галькою і піском, нижче за течією — мулисто-піщане, іноді глинисте. Басейн асиметричний — його ліва сторона в 2,1 рази більша за площею, ніж права сторона; проте, права сторона більш важлива для живлення річки. Щільність приток складає 0,29 км/км² у правій і 0,19 км/км² у лівій частині басейну. Праві притоки — типові гірські річки, у той час як ліві притоки мають рівнинний характер.

Клімат континентальний з частими і сильними вітрами. Середні річні опади складають 530 мм.

Господарство[ред.ред. код]

Води річки Урал використовується для водопостачання таких великих підприємств, як Магнітогорський металургійний комбінат і Орсько-Халиловський металургійний комбінат, а також для зрошення. Поблизу Магнітогорська були створені два водосховища, поряд з селищем Іриклінський побудована гідроелектростанція і створено велике водосховище. Нижче Уральська — ще одне водосховище і Кушумський канал.

Добре розвинене рибальство, в число промислових видів риб входять осетер, окунь, оселедець, лящ, короп і сом. Дельта річки Урал — це близько половини рибного басейну Казахстану. Також широко поширене сільське господарство, особливо баштанництво, вирощуються дині і кавуни.

Місто Атирау є портом і великим нафтовидобувним центром Казахстану.

Притоки[ред.ред. код]

Міста[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Річка Це незавершена стаття про річку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Казахстан Це незавершена стаття з географії Казахстану.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Росія Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.