Пшеничний Валерій Григорович
| Пшеничний Валерій Григорович | |
|---|---|
| Народився | 3 березня 1951 (73 роки) Таврійське, Нікопольський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | суддя, адвокат |
| Alma mater | Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого |
| Посада | суддя Конституційного Суду Україниd |
| Науковий ступінь | кандидат юридичних наук |
| Нагороди |    |
Валерій Григорович Пшеничний (нар. 3 березня 1951 року) — радянський і український суддя, кандидат юридичних наук, колишній суддя Конституційного суду України, у 2007 виконував обов'язки голови Конституційного суду, професор, колишній очільник Адміністративного відділу Кабінету Міністрів України, проректор Академії СБУ[1][2].
Народився 3 березня 1951 року в селі Таврійське Нікопольського району Дніпропетровської області.
У 1968—1970 роках працював електрослюсарем на Нікопольському заводі будівельних машин[джерело?].
У 1970—1972 роках проходив строкову військову службу в Далекосхідному військовому окрузі[джерело?].
У 1976 році закінчив Харківський юридичний інститут, був обраний народним суддею Печерського районного суду м. Києва[3].
У 1981—1982 роках був інструктором по роботі правоохоронних органів Печерського райкому КПУ м. Києва[4]. Від 1982 року — референт, провідний спеціаліст, головний спеціаліст Кабінету Міністрів України, з 1991 — по 1997 рік — заступник завідуючого, завівдуючий відділом по роботі правоохоронних органів та боротьби зі злочинністю Кабінету Міністрів України.
З 1997 року— завідувач відділу, заступник, перший заступник керівника Секретаріату Конституційного Суду України.
У січні 2003 року за квотою Президента України призначений суддею Конституційного Суду України, у 2006 році був обраний Заступником Голови Конституційного Суду України[3].
У 2005 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Запобігання поширенню наркотизму в Україні (кримінологічна та кримінально-правова характеристика)»[5]. Доцент (20 січня 2011)[джерело?].
У 2007 році тимчасово очолював Конституційний суд України.
Пшеничний був звільнений 30 квітня 2007 року чинним президентом Віктором Ющенком через порушення присяги[6]. Згодом указ Президента був скасований Кіровським районним судом Донецька[7]. 14 червня 2007 року Пшеничний знову був звільнений Президентом Ющенком[8]. Пшеничний припинив повноваження судді Конституційного Суду України з 11 вересня 2007 року.
У 2007—2012 роках — проректор Національної академії Служби безпеки України.
Генерал-майор міліції. Ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС.
В березні 2007 року у власності дружини Валерія Пшеничного з'явилася квартира, ринковою вартістю більше 1 мільйона гривень[9]. Народний депутат Григорій Омельченко повідомив, що квартира це можлива подяка за винесення «правильного» рішення у справі щодо конституційності указу президента Віктора Ющенка про розпуск Верховної Ради[9].
- орден «За заслуги» ІІІ ступеня (10 жовтня 2006) — за вагомий особистий внесок в утвердження конституційної юрисдикції в Україні, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди 10-річчя Конституційного Суду України[10];
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2 березня 2004) — за вагомий особистий внесок у становлення конституційної юрисдикції та забезпечення захисту прав і свобод громадян[11];
- Почесна грамота Верховної Ради України (14 грудня 2005)[джерело?]
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (3 березня 2007) — за вагомий особистий внесок у розбудову незалежної правової держави, забезпечення конституційних прав і свобод громадян, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм[джерело?].
- заслужений юрист України (2 березня 2001)[джерело?]
- ↑ Валерий Пшеничный: "Не сдал Конституцию, не сдал своё мнение и свою честь". ntm.net.ua. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
- ↑ У МАУП пройшла науково-практична конференція «Роль юриспруденції у формуванні сучасного суспільства» - Міжрегіональна Академія Управління персоналом. maup.com.ua. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
- ↑ а б Пшеничний Валерій Григорович | Конституційний Суд України. www.ccu.gov.ua. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
- ↑ ПШЕНИЧНИЙ. leksika.com.ua. Архів оригіналу за 24 листопада 2016. Процитовано 17 грудня 2019.
- ↑ Пшеничний Валерій Григорович. www.irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 17 грудня 2019.
- ↑ Ющенко уволил зампредседателя КС Пшеничного. Депутаты подали в суд. www.segodnya.ua (рос.). Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
- ↑ Пшеничний каже, що КС за тиждень розбереться з указами Ющенка. www.pravda.com.ua. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
- ↑ Gazeta.ua (20 червня 2007). Ющенко знову звільнив Пшеничного й Іващенка. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
- ↑ а б У Пшеничного нашли квартиру на Печерске за 1,1 миллиона долларов. podrobnosti. 22 травня 2007. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №866/2006. www.president.gov.ua. Архів оригіналу за 17 грудня 2019.
- ↑ Про нагородження Пшеничного В.Г. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
 | Юзьков (1992–1995) • Тимченко (1996–1999) • Скомороха (1999–2002) • Селівон (2002–2005) • Домбровський (2006–2007) • Пшеничний (2007, в.о.) • Стрижак (2007–2010) • Головін (2010–2013) • Овчаренко (2013–2014) • Баулін (2014–2017) • Кривенко (2017–2018, в.о.) • Шевчук (2018–2019) • Шаптала (2019) • Тупицький (2019–2020) • Головатий (з 2020, в.о.) |  | |
- Народились 3 березня
- Народились 1951
- Уродженці Нікопольського району
- Випускники Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
- Кандидати юридичних наук
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Нагороджені почесною грамотою КМУ
- Заслужені юристи України
- Голови Конституційного Суду України
- Українські судді
- Українські правознавці
- Судді Конституційного Суду України