Шевчук Станіслав Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Станіслав Володимирович Шевчук
Шевчук Станіслав Володимирович.jpg
Народився 11 червня 1969(1969-06-11) (48 років)
Харків УРСР
Місце проживання Київ Україна Україна
Громадянство Україна Україна
Alma mater Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»
Галузь наукових інтересів Право
Заклад Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор юридичних наук
Відомий завдяки: Розробка теорії делегування державних повноважень та методології адаптації законодавства України до права ЄС, аналіз ролі суду в процесі формування права у світовій та українській практиці, нормативність актів судової влади, теорія судового прецеденту, проблеми конституційної юрисдикції, європейське право з прав людини, порівняльно-правові дослідження

Станісл́ав Волод́имирович Шевч́ук (11 червня 1969(19690611), Харків) — український юрист, доктор юридичних наук, професор кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук правничого факультету Національного Університету «Києво-Могилянська Академія»[1], член-кореспондент Національної Академії правових наук України[2], Суддя Європейського Суду з прав людини ad hoc[3][4][5].

13 березня 2014 року Станіслава Шевчука обрано суддею Конституційного Суду України[6].

Біографія[ред.ред. код]

Народився 11 червня 1969 року у м. Харків у сім'ї службовців. У 1986 році закінчив середню школу № 93 Жовтневого району м. Харкова з золотою медаллю. У 1987–1989 р. знаходився на строковій військовій службі.
У 1993 році закінчив Українську юридичну академію (нині — Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»), диплом з відзнакою та закінчив аспірантуру цієї Академії за спеціальністю 12.00.01 (теорія та історія держави і права, історія політичних і правових учень), де з 1996 по 1997 рік працював асистентом кафедри теорії держави та права.
З 1997 по 2000 р. працював науковим консультантом судді Конституційного Суду України. З 2000 по 2003 р. був директором Центру порівняльного права та його правонаступника — Центру європейського та порівняльного права при Міністерстві юстиції України, основною метою діяльності якого було науково-експертне, інформаційне та методологічне забезпечення європейської інтеграції України у правовій сфері.
З 2004 по 2009 р. — професор кафедри публічного права Міжнародного Соломонового університету (м. Київ), з 2009 р. — професор кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук Національного Університету «Києво-Могилянська Академія». У 2010 р. був обраний член-кореспондентом Національної Академії правових наук України на загальних зборах цієї Академії.
У 1997 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Делегування державних повноважень», а у 2008 році — дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему «Загальнотеоретичні проблеми нормативності актів судової влади».
Перший заступник голови Редакційної ради журналу «Європейський Суд з прав людини. Судова практика», входить до складів редколегій таких юридичних журналів як «Вісник Конституційного Суду України», «Право України», «Судова практика», «Українське право», «Вибори і демократія», «Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки», «Свобода висловлювання та приватність», «Студентський юридичний журнал», є членом Науково-експертної ради Комітету Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції та Науково-консультативної ради при Верховному Суді України, був членом та секретарем Міжвідомчої координаційної ради з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, членом Національної Комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права (2005–2010).
Проводив наукові дослідження та стажування в Університеті Дюка (США), Університеті Чикаго (США), Університеті Бірмінгему (Велика Британія), Університеті Лювену (Бельгія), Інституті Макса Планка (ФРН) з питань порівняльного конституційного права, філософії права та прав людини, працював експертом ООН у Місії ООН у республіці Таджикистан, надавав експертну допомогу Національній Комісії з примирення цієї республіки, брав участь як член міжнародних делегацій України (зокрема, на Гаазькій дипломатичній конференції з питань міжнародного приватного права), працював експертом Світового Банку, радником з правових питань, керівником відділу верховенства права Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
Протягом 2009 року та з 2012 року — суддя Європейського Суду з прав людини ad hoc від України.
З березня 2014 року суддя Конституційного Суду України.
Володіє англійською та французькою мовами.

Основні наукові публікації[ред.ред. код]

Має понад 120 наукових публікацій з питань теорії держави і права, конституційного права, прав людини, серед яких 12 монографій (6 одноособові).

Монографії[ред.ред. код]

1. Судова правотворчість: світовий досвід і перспективи в Україні — К.: Реферат, 2007. — 640 с.
2. Судовий захист прав людини: практика Європейського суду з прав людини у контексті західної правової традиції — К.: Реферат, 2006. — 848 с.
3. Свобода вираження поглядів: практика Європейського суду з прав людини у порівняльній перспективі — К.: Реферат, 2005. — 192 с.
4. Свобода вираження — Київ: IREX U-Media, 2005. — 144 с.
5. Порівняльне прецедентне право з прав людини — К.: Реферат, 2002. — 344 с.
6. Основи конституційної юриспруденції — К.: Віпол, 2001. — 302 с.

Статті та розділи в книгах[ред.ред. код]

1. Конституційне право як інструмент трансформації українського суспільства // Українське право. — 1996. — № 3. — с. 77-85.
2. Формальна та органічна характеристика принципу верховенства права: до нових методів тлумачення конституції // Українське право. — 1998. — № 2. — с. 56-68.
3. Процесуальні основи конституційної демократії: концепція «належної правової процедури» // Українське право. — 1999. — № 2. — с. 32-42.
4. Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод: практика застосування та принципи тлумачення у контексті сучасного українського праворозуміння // Практика Європейського Суду з прав людини. Рішення. Коментарі. — 1999. — № 2. — с.221-238.
5. Щодо обов'язковості рішень Конституційного Суду України у контексті доктрини судового прецеденту // Право України. — 2000. — № 2. — с. 45-48.
6. Значення загальноправового принципу пропорційності для визначення конституційності законодавчих обмежень щодо реалізації конституційних прав і свобод (зарубіжний досвід) // Вісник Академії правових наук України. — 2000. — № 1. — с. 69-76.
7. Природно-правові засади конституційного права // Українське право. — 2000. — № 1. — с.80-95.
8. Хартія основних прав Європейського Союзу: новий рівень розвитку чи криза страсбурзької юстиції? // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2001. — № 3. — с. 133–136.
9. Ніццький договір та розширення ЄС. — Київ: «Логос», 2001. — 196 с. (у співавторстві з І.Кравчук).
10. Європейська правова традиція та скасування смертної кари в Україні // Практика Європейського Суду з прав людини. Рішення. Коментарі. — 2002. — № 1. — c. 213–227.
11. Західна та східна концепція розуміння юридичної природи прав людини в контексті українського сьогодення // Українське право. — 2002. — № 1. — с. 50-65.
12. Легітимність конституційного судді в умовах конституційної демократії // Українське право. — 2003. — № 1. — с. 141–147.
13. Принцип рівності у європейському та порівняльному конституційному праві (до рішення Конституційного Суду України у справі про граничний вік кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу) // Вісник Академії правових наук України. — 2005. — № 4 (43). — c. 124–134.
14. Європейські стандарти обмеження люстраційних заходів: правовий аспект // Вісник Академії правових наук України. — 2006. — № 2(45). — с. 32-42.
15. Люстрація і ретроактивна справедливість: європейські стандарти захисту прав людини при переході до демократичного правління // Юридичний журнал. — 2006. — № 2. — с. 65 — 80.
16. Адаптація законодавства: між РЄ і ЄС // Голос України. — 2006. — № 90. — с. 3.
17. Захист права на додержання розумних строків судового провадження: європейський досвід та українські реалії // Вісник Верховного Суду України. — 2006. — № 8. — с. 31-36.
18. Концепція самообмеження суду: доктрина «політичного питання», «політичної доцільності» та «поля розсуду держави» // Вісник Академії правових наук України. — 2006. — № 3 (46). — с. 20 — 32.
19. Рішення Верховного Суду України як джерело права (деякі аспекти дії прецедентного права в Україні) // Вісник Центру суддівських студій. — 2006. — № 6. — с. 16-19.
20. Принцип верховенства права і реалізація державної політики // Українське право. — 2006. — № 1 (19). — с. 67-71.
21. Судова правотворчість та соціологічна школа права // Вісник Верховного Суду України. — 2007. — № 1. — с. 24-29.
22. Судовий прецедент як джерело міжнародного права // Вісник Академії правових наук України. — 2007. — № 1 (48). — с. 42 — 55.
23. Судовий прецедент у діяльності Європейського суду з прав людини та його застосування в Україні // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2007. — № 5 (67). — с. 110–118.
24. Способи тлумачення Конституції: порівняльний досвід. — Конституція і конституціоналізм в Україні: вибіркові проблеми. Збірник наукових праць членів товариства конституційного права з нагоди десятої річниці Конституції України, Конституційного суду України та самого Товариства / Відпов. ред. проф. Мартиненко П. Ф. і доц. Кампо В. М. — К., «Купріянова», 2007. — с. 33 — 57.
25. Судовий прецедент у праві ЄС // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2007. — № 6 (68). — с. 78 — 85.
26. Правозахисна роль практики Європейського Суду з прав людини. — Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту / За заг. редакцією В. Б. Авер'янова. — Київ: «Видавництво „Наукова думка“ НАН України», 2007. — с. 531–556.
27. Судовий прецедент у діяльності Європейського Суду та його вплив на правову систему України // Судоустрій і судочинство в Україні. — 2007. — № 3. — с. 107–114.
28. Судова правотворчість у контексті застосування принципів права// Вісник Академії правових наук України. — 2007. — № 4 (51). — с. 54 — 70.
29. Європейська концепція «усталеної судової практики» та її вплив на правотворчу функцію Конституційного Суду України // Вісник Конституційного суду України. — 2008. — № 2. — с. 93 — 101.
30. Історія вчень про державу і право: Підручник / За ред. проф. Г. Г. Демиденка, проф. О. В. Петришина. — Х.: Право, 2008. — 240 с. (у співавторстві).
31. Судова правотворчість у доктрині та практиці Російської імперії та СРСР: споріднені тенденції та їх вплив на правову систему України // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2008. — № 6 (80). — с. 25 — 35.
32. Судова правотворчість та принцип поділу влади // Вісник Академії правових наук України. — 2008. — № 2 (53). — с. 24 — 35.
33. Творча роль судді у процесі тлумачення конституції // Вісник Конституційного суду України. — 2008. — № 4. — с. 100–109.
34. Нормативність актів судової влади: від правоположення до правової позиції // Вісник Верховного Суду України. — 2008. — № 9. — с. 23-27.
35. Концепція «суддівського активізму» у контексті судової правотворчості" // Юридичний журнал. — 2008. — № 7-8 (74). — с. 54 — 59.
36. Способи тлумачення Конституції: порівняльнй досвід // Судоустрій і судочинство в Україні.- К:Ін юре.-2007.- № 2 .-с.37-53.
37. Історія конституціоналізму: від святого письма до конституційного тексту. Елементи конституціоналізму // Юридичний журнал. — 2008. — № 10 (76). — с. 51 — 56.
38. Принцип верховенства права у практиці Європейського Суду з прав людини. — Принцип верховенства права: проблеми теорії і практики: у двох книгах / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка / Книга друга: Принцип верховенства права у діяльності держави та в адміністративному праві / Відп. ред. В. Б. Авер'янов. — К.: Конус — Ю, 2008. — с. 137–152.
39. Європейський суд з прав людини. — Міжнародне судочинство / Кол. авт.; За заг. ред. акад. НАН України Ю. С. Шемшученка. — К.: ТОВ "Видавництво «Юридична думка», 2009. — с. 51 — 101.
40. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у практиці судів України. — Київ, 2008. — 329 с. (у співавторстві).
41. Від Святого Письма до конституційного тексту // Критика. — 2009. — Число 1-2 (135–136).- с. 7-9.
42. До питання нормативності актів Конституційного Суду України. — Проблеми сучасного українського конституціоналізму: Збірка наукових праць. На пошану першого Голови Конституційного Суду України, проф. Леоніда Юзькова / Конституц. Суд України, Акад. прав. наук України; Заг.ред.: А.Стрижак, В. Тацій / Упоряд.: В.Бринцев, В.Кампо, П.Стецюк. — К., 2008. — c. 229–237.
43. Концепція позитивних обов'язків держави у практиці Європейського суду з прав людини // Право України. — 2010. — № 2. — с. 55 — 64.
44. Доктрина верховенства права та конституціонализму: історична генеза та співвідношення // Право України. — 2010. — № 3. — с. 52 — 61.
45. Судова правотворчість Конституційного Суду України // Судова практика. — 2010. — № 3. — с. 12-20.
46. Прецедентне право Європейського Суду з прав людини та доктрина stare decisis // Право України. — 2010. — № 10. — с. 147–157.
47. Право на доступ до суду у контексті практики Європейського Суду з прав людини // Судова практика. — 2010. — № 9. — с. 3-15.
48. Конституція України. Науково-практичний коментар / редкол. В. Я. Тацій, О. В. Петришин та інші. Національна Академія правових наук України. — 2-е видання. — Право, 2011 / Коментар до статті 33. — с. 237–246.
49. Узгодженість практики Європейського суду з прав людини та Конституційного Суду України // Вісник Конституційного Суду України. — 2011. — № 4-5. — с. 122–130.
50. Принцип верховенства права та найвища юридична сила Конституції України // Право України. — 2011. — № 5. — с. 175–186.
51. Європейський суд з прав людини та українська судова система: необхідність узгодження судової практики // Право України. — 2011. — № 7. — с. 88 — 92.
52. Коментар до рішень Європейського суду з прав людини, які прийняті щодо України у 2010 році за ст. 3 ЄКПЛ. — Європейський суд з прав людини. Судова практика, заг. ред. В. Г. Буткевича. — К.: Ред. Журн. «Право України», 2011. — Дод. до журн. «Право України». Вип. 1, ч. 1-2: Стаття 3 ЄКПЛ. Заборона катувань. — с. 896–934.
53. Нормативность актов судебной власти: эволюция взглядов в отечественном правоведении. — Правовая система Украины: история, состояние и перспективы: в 5 т. — Х.: Право, 2011. — Т. 1: Методологические и историко-теоретические проблемы формирования и развития правовой системы Украины. — с. 865–895.
54. Case Law of the European Court of Human Rights and the Doctrine of Stare Decisis // Law of Ukraine. — 2011. — № 5-6. — р. 153–163.
55. Стаття 8 Конституції України (науковий коментар) // Наукові записки НаУКМА. — 2011. — Том 116. Юридичні науки. — с. 15-18.
56. Principle of the Rule of Law and the Highest Legal Force of the Constitution of Ukraine // Law of Ukraine. — 2011. — № 7-8. — р. 244–253.
57. Коментар до рішень Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 2 ЄКПЛ. — Європейський суд з прав людини. Судова практика, заг. ред. В. Г. Буткевича. — К.: Ред. Журн. «Право України», 2011. — Дод. до журн. «Право України». Вип. 2. Стаття 2 ЄКПЛ. Право на життя. — с. 614–675.
58. Прецедентне право Європейського Суду з прав людини та доктрина stare decisis // Судова практика. — 2011. — № 1-2. — с. 4 −15.
59. Конституціоналізація соціальних виплат: походження та тенденції розвитку. — Загальнотеоретичне правознавство, верховенство права і Україна. Збірка наукових статей. Гол. редактор: Андрій Мелешевич. — К.: Дух і літера, 2012. — с. 508–527.
60. Роль Верховного суду в умовах конституційної демократії // Право України. — 2012. — № 11-12. — с. 89-100.
61. Конституційний захист соціальних виплат як права власності: порівняльно-правовий аналіз // Філософія права і загальна теорія права. — 2012. — № 2. — с. 216–233.
62. Судебная защита социальных выплат как права собственности: практика Европейского суда по правам человека и судов конституционной юрисдикции. — Ежегодник украинского права: сб. науч. тр./ отв. за вып. А. В. Петришин. — Харьков: «Право», 2013. — № 5. — с. 110–119.

Рецензії[ред.ред. код]

1. Авер'янов В. Б. Судова правотворчість: крізь призму світового досвіду // Вісник Академії правових наук України. — 2008. — № 1 (52). — С. 274–276
2. Ковлер А. И. Судебное формирование права: новое исследование украинского коллеги // Право и политика. — 2008. — № 4. — С. 1017–1019
3. Грошевий Ю. М., О. Л. Копиленко, Цвік М. В. Системний аналіз європейських стандартів щодо захисту прав людини: доктринальні підходи та судова практика // Право України. — 2006. — № 8. — С. 143–145
4. Денисов В. Н. Філософсько-правові засади конституційної юрисдикції: порівняльний аналіз теорії і практики // Вісник Академії правових наук України. — 2003. — № 1 (32). — С. 217–226.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.