Пінополіуретан
Пінополіуретан — синтетичний пористий матеріал на основі поліуретану, що на 85-90 % складається з інертної газової фази. Залежно від виду вихідного поліуретану може бути жорстким або еластичним («поролон»). Матеріал здатний протистояти найагресивнішим мікроорганізмам і середовищам.[1]
Широкий рецептурний діапазон пінополіуретану дозволяє отримувати матеріал з різноманітною щільністю та унікальними фізико-механічними властивостями.
За теплоізоляційними характеристиками покриття з пінополіуретану переважають усі відомі матеріали (наприклад, цегляну стіну товщиною 64 см може замінити, за теплопровідністю, стіна з пінополіуретану товщиною 3,5 см.).[2]
Пінополіуретан наноситься на поверхню в рідкому вигляді під тиском. На об'єктах він виробляється за допомогою спеціальних мобільних установок. Компоненти шлангами високого тиску надходять у пістолет, у результаті змішування утворюють суміш, яка спінюється і з точним дозуванням надходить на суху, чищену від пилу поверхню. За кілька хвилин піна твердне, покриття стає твердим. При такому покритті покрівлі існує економія часу і значна економія грошових ресурсів.[2] Окупність покрівлі, ізольованої з використанням пінополіуретану, становить, в середньому, 5 років за рахунок зниження витрат на опалення.[3]
Поліуретан використовують при виготовленні панелей, ізоляційних блоків різноманітного призначення, герметизації міжпанельних стиків у будинках, здійснюють ізоляцію холодильних і морозильних камер, підвалів, стель, мансард, саун, лазень. Пінополіуретан використовується як структурний утеплювач при виробництві сендвіч-панелей.
На одному кілометрі ізольованого пінополіуретаном теплопроводу діаметром 100 мм економиться 100 тонн умовного палива щороку.[2]
- ↑ Н.Горбань Немає кращої теплоізоляції для зерносховищ, ніж пінополіуретан [Архівовано 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // «Зерно і хліб» журнал. Наукова періодика України [Архівовано 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — 2012, № 1 [Архівовано 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
- ↑ а б в Андрушків Б., Вовк І., Погайдак О. Удосконалення економічного інструментарію пошуку нових ресурсів в умовах пострадянського суспільства [Архівовано 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Галицький економічний вісник. Науковий журнал [Архівовано 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — 2012. № 3 (36) [Архівовано 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Микитенко, В. В. Енергоефективність промислового вир обництва: монографія / В. В. Микитенко. — К.: Об'єднаний інститут економіки НАН України, 2004 . — 282 с. (с.: 218)