Перліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Виробництво (видобуток) перліту у світі у відсотках для кожної окремо взятої країни в 2005 році порівняно з лідером Грецією (100% = 1 100 000 тонн).

Перлі́т (рос. перлит, англ. perlite, pearlite, pearl-stone; нім. Perlit m) — кисле водовмісне вулканічне скло з характерною концентрично-сферичною окремістю, за якою воно розколюється на кульки, що мають дещо іризуючу поверхню (нагадують перлини).

Загальний опис[ред.ред. код]

У складі перліту міститься не менше 1,5 % конституційної води, а також включення, представлені вкраплениками і мікролітами (кварц, калінатровий польовий шпат, плагіоклаз, біотит, амфібол), сферолітами (агрегат калінатрового польового шпату і однієї з модифікацій SiO2) і вторинними мінералами (цеоліти, монтморилоніт).

За текстурою розрізнюють перліти пористі і масивні. Перліти утворюються при гідратації вулканічного скла, що відбувається або безпосередньо при охолоджуванні вулканічних тіл і перерозподілі води, що міститься в них під впливом перепаду температури і тиску, або через значний після утворення скла проміжок часу під впливом гідротермальних розчинів і поверхневих вод. Відповідно в залежності від часу гідратації скла виділяють первинні і вторинні перліти.

Склад і властивості[ред.ред. код]

Середній хімічний склад за Р. Делі (%): SiO2 — 68 — 76; TiO2 — 0,1 — 0,5; Al2O3 — 11 — 14; Fe2O3 — 0,2 — 1; FeO — 0,4 — 1,5; СаО — 0,5 — 1,5; Na2O — 2 — 4; К2О — 1,5 — 4; Н2О+ — 1 — 9.

Густина 2,30 — 2,39.

Пористість 1,8 — 70 %.

Поширення[ред.ред. код]

Перліти поширені в районах розвитку продуктів палеоген-четвертинного вулканізму (наприклад, у Закарпатті). Застосовують як тепло- і звукоізоляційний матеріал. Но-Агуа — найбільше у світі родовище і кар'єр з видобутку перліту.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]