Пітер Вайнбергер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пітер Вайнбергер
Народився6 серпня 1942(1942-08-06)[1][2] (82 роки)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна США
Діяльністьматематик, інформатик
Alma materСвортмор-коледж[2] і Університет Каліфорнії (Берклі)[3][2]
Науковий керівникДерик Генрі Лемерd
Знання мованглійська[4]
ЗакладУніверситет Мічигану, Bell Laboratories[5] і Google
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вайнбергер.

Пітер Джей Вайнбергер (англ. Peter Jay Weinberger; 6 серпня 1942) — американський вчений в області комп'ютерних технологій, відомий роботою в Bell Labs. На поточний момент працює в Google.

Закінчив Суортмор-коледж в 1964. В 1969 році здобув ступінь доктора філософії з математики (теорія чисел) Університет Каліфорнії (Берклі), захистивши дисертацію під керівництвом Деріка Генрі Лемера «Доказ гіпотези Гаусса по класу номер два»[6]. Після захисту обіймав посаду в Департаменті математики в Мічиганському університеті (Енн-Арбор), де продовжив роботу в аналітичній теорії чисел, пізніше переїхав в AT&T Bell Labs.

У Bell Labs сприяв створенню мови програмування AWK («W» в AWK) і Fortran-77.

Є одним з засновників цифрової фотографії.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ а б в https://artsandculture.google.com/entity/peter-j-weinberger/m02xdsq?hl=en
  3. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  5. ↑ ACM Digital Library — ACM.
  6. ↑ Mathematics Genealogy Project // Peter Jay Weinberger
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пітер_Вайнбергер&oldid=43834614