Піфон (вазописець та гончар)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Піфон (вазописець))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піфон
Народився4 століття до н. е.
КраїнаПестум
Місце проживанняПестум
Діяльністьчервонофігурний вазописець, Paestan vase-painter, художник
ГалузьPaestan vase paintingd, Червонофігурний вазопис і грецькі вазиd
ВчителіАстей
Відомі учніPainter of the Boston Orestd
Знання мовдавньогрецька
Гідрія із зображенням сатира та жінки, Лувр

Піфон (нім. Python (Vasenmaler))  — давньогрецький вазописець та гончар[1], працював у Пестумі в період в середині IV століття до н. е. у червонофігурній техніці.

Вважається учнем вазописця Астея, і хоча мав цілком індивідуальну техніку, все ж дотримувався декоративних принципів свого учителя, зокрема використовував поліхромію.

Піфон підписав дві вази і створив кілька великих кратерів зі складними композиціями, часто натхненними роботами Астея. Проте роботи Піфона відрізняються ще більшою яскравістю кольорів, у тому числі додаткових, та ще частішим використанням рослинних орнаментів. Серед додаткових кольорів Піфон використовував білий, жовтий, червоний, золотисно-жовті тони.

Відомі роботи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Susan Horner. Greek Vases, Historical and Descriptive, with Some Brief Notices of Vases
  2. Paestan red-figure calyx krater[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. Hydria. Архів оригіналу за 12 жовтня 2011. Процитовано 6 квітня 2010.
  4. Red-figured wine bowl (bell-krater), signed by the painter Python. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 6 квітня 2010.

Література

[ред. | ред. код]
  • Martine Denoyelle, Chefs-d'oeuvre de la céramique grecque, 1995, p. 178, Ed. de la Réunion des musées nationaux, n 78.
  • E. Mugione, Miti della ceramica attica in Occidente, 2000, p. 60, fig. 6.
  • L. Burn, Greek myths (London, The British Museum Press, 1990)
  • A.D. Trendall, Red figure vases of South Ital (New York, Thames and Hudson, 1989)
  • D. Williams, Greek vases (London, The British Museum Press, 1999)
  • L. Burn, The British Museum book of G-1, revised edition (London, The British Museum Press, 1999)