Кадм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кадм
Cup Rider Painter Louvre E669.jpg
Посада king of Thebes[d]
Батько Агенор[1][2] або Фойник
Мати Телефасса[1] або Agriope[d]
Брати, сестри  • Кілік[1][3], Європа (міфологія)[1] і Q1326394?
У шлюбі з Гармонія
Діти Polydorus[d][4], Семела, Автоноя, Іно[1], Агава і Illyrius[d]
Боротьба Кадма із драконом, кратер роботи Піфона

Кадм (грец. Κάδμος) — герой беотійських міфів, син фінікійського царя Агенора (варіант: Фойника) і Телефасси, легендарний засновник Фів, брат Кіліка, Фойника, Європи. Шанувався як людина, яка принесла фінікійську абетку у Грецію[5]

Коли Європу викрав Зевс, Агенор послав синів на розшуки сестри і заборонив без неї повертатися додому. Фойник і Кілік, поблукавши світом, оселились у Фінікії й Кілікії. Кадм після довгого мандрування прибув до Дельфів і запитав оракула, що йому діяти. Оракул відповів, що він не знайде Європи, й наказав іти за коровою, яку зустріне біля храму: де корова ляже, там слід заснувати місто, а корову принести в жертву. Виконуючи наказ, Кадм прийшов на місце майбутнього міста Фів. Там струменіло джерело, яке охороняв дракон. Кадм за допомогою Афіни вбив дракона й посіяв його зуби; із зубів виросло озброєне військо — спарти («посіяні»). Спарти почали між собою битись і всі, крім п'ятьох, загинули. П'ятеро воїнів[6] стали засновниками п'ятьох вельможних фіванських родів.

Ставши царем Фів, Кадм одружився із Гармонією. На їхньому весіллі були присутні всі боги. Вони подарували Гармонії покривало й намисто, що пізніше стало причиною нещасть для тих людей, які його мали. Гармонія народила від Кадма Полідора, Автоною, Іно, Семелу й Агаву. Міф про дочок Кадма пов'язаний з циклом міфів про Діоніса. Більшість міфологів та істориків вважає Кадма антропоморфічним східним божеством; його ім'я виводять від семітського «Кадем» — Схід. У ньому вбачають Мелькарта, який у пошуках Астарти мандрує світом і нарешті з'єднується з нею священним шлюбом. На старість Кадм переселився з дружиною до Іллірії. Там вони обернулися на драконів (варіант: зміїв) і перейшли до Елісію. Зображення Кадма, що б'ється з драконом, зустрічається на античних вазах.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Любкер Ф. Cadmus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 228–229.
  2. Любкер Ф. Agenor // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 45–46.
  3. Любкер Ф. Cilix // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 286.
  4. Любкер Ф. Polydorus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1076.
  5. Дейвіс, Норман (5 грудня 1996). Європа: Історія. Київ: Основи. с. 133. ISBN 978-966-500-338-0. 
  6. Одним з них був Гіперенор.

Література[ред. | ред. код]