Очікує на перевірку

Регресивне оподаткування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Регресивне оподаткування (англ. Regressive tax) — система оподаткування, за якої середня ставка знижується при збільшенні оподатковуваної величини[1]. Це означає, що при збільшенні доходів економічного агента, ставка падає, і, навпаки, зростає, якщо дохід зменшується.

Регресивний податок накладає на бідних більший тягар (щодо ресурсів), ніж на багатих: існує обернена залежність між ставкою податку і платоспроможністю платника податків, вимірюваною активами, споживанням або доходом. Ці податки, як правило, знижують податковий тягар людей з вищою платоспроможністю, переносячи відносний тягар на людей, у яких вона нижча.

Як правило, при регресивному оподаткуванні, доходи діляться на частини, кожна з яких оподатковується за своєю ставкою, тобто знижені ставки діють не для об'єкта оподаткування, а для його частини, яка перевищує попередню. Наприклад, податки, що стягуються у формі фіксованого відсотка на витрати, такі як ПДВ, або прямі фіксовані податки, наприклад, подушний податок (англ. poll tax) або ліцензійний збір за телевізори у Великій Британії, є регресивними за своїм кінцевим результатом.

Регресивне оподаткування застосовують у сфері імпорту, торгівлі, виробництва товарів та послуг. Також за регресивним принципом розраховують низку спеціальних зборів, періоди оподаткування за ними є різними. Так, наприклад, у суді державне мито на подання заяви залежить від розмірів майнових вимог позивача.

Протилежністю регресивного податку є прогресивний податок, за якого середня податкова ставка збільшується в міру збільшення суми, що підлягає оподаткуванню[2][3][4][5]. Між ними перебуває фіксований чи пропорційний податок, де ставка податку залишається фіксованою незалежно від суми оподаткування.

Імплементація

[ред. | ред. код]

У 2005 році швейцарський кантон Обвальден запровадив регресивну систему оподаткування. Вона була скасована Федеральним Верховним судом Швейцарії у 2007 році, оскільки суперечила Федеральній конституції Швейцарії.[6]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Іршак О. С, Головнюк Ю. І.,. Антикризове податкове регулювання фінансового сектору та його структура // Науковий вісник Ужгородського національного університету. — 2018. — Вип. 22, частина 1. — С. 134. — (Міжнародні економічні відносини та світове господарство).
  2. Webster [Архівовано 30 квітня 2019 у Wayback Machine.] (4b): increasing in rate as the base increases (a progressive tax)
  3. American Heritage [Архівовано 2009-02-09 у Wayback Machine.] (6). Increasing in rate as the taxable amount increases.
  4. Britannica Concise Encyclopedia [Архівовано 12 січня 2009 у Wayback Machine.]: Tax levied at a rate that increases as the quantity subject to taxation increases.
  5. Princeton University WordNet [Архівовано 17 травня 2020 у Wayback Machine.]: (n) progressive tax (any tax with a rate that increases as the amount subject to taxation increases)
  6. Swiss high court strikes down state tax favoring rich. The New York Times (амер.). 1 червня 2007. ISSN 0362-4331. Процитовано 31 липня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]