Координати: 38°42′56″ пн. ш. 9°8′31″ зх. д. / 38.71556° пн. ш. 9.14194° зх. д. / 38.71556; -9.14194
Очікує на перевірку

Рештаурадореш (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

38°42′56″ пн. ш. 9°8′31″ зх. д. / 38.71556° пн. ш. 9.14194° зх. д. / 38.71556; -9.14194

Restauradores
Загальні дані
Типбереговий
Глибина закладеннямілкого закладення м
Кількість2
Тип2 бокові
Формапряма
Дата відкриття29 грудня 1959
Архітектор(и)Falcão e Cunha
Художник(и)Maria Keil
Виходи доПлоща «Рештаурадореш», Loja do Cidadão Restauradores, перехід до приміських поїздів Лінії Сінтри[1]
Час відкриття6:30
Час закриття1:00
Мапа

Рештаурад́ореш (порт. Restauradores) — станція Лісабонського метрополітену. Це одна з перших одинадцяти станцій метро у Лісабоні. Знаходиться у центральній частині міста Лісабона в Португалії. Розташована на Синій лінії (або Чайки), між станціями «Авеніда» та «Байша-Шіаду». Станція берегового типу, мілкого закладення. Введена в експлуатацію 29 грудня 1959 року. Станція зазнала трьох реконструкцій — у 1977 році було продовжено посадкові платформи і споруджено додатковий вестибюль, у 1994 році було реконструйовано північний вестибюль, у 1998 році було реконструйовано південний вестибюль[2]. Належить до першої зони Синьої лінії, вартість проїзду в межах якої становить 0,75 євро[3]. Назва станції у дослівному перекладі з португальської мови означає «рестовратори» завдяки своєму розміщенню на одній з головних площ міста — Рестовраторів (порт. Praça dos Restauradores).

Опис

[ред. | ред. код]

За архітектурою станція нагадує інші станції-однолітки, що не зазнали суттєвої зміни декорації інтер'єру. Архітектор — Falcão e Cunha, художні роботи виконала — Maria Keil (первісний вигляд станції). При реконструкції у 1977 році архітектор — Falcão e Cunha, ходожні роботи виконала знову Maria Keil; у 1994 році архітектори — Sanchez Jorge i Duarte Nuno Simões, художні роботи виконав Luíz Ventura (робота «Португалія-Бразилія: 500 років після прибуття»); у 1998 році архітектор — Manuel Ponte, художні роботи виконав Nadir Afonso, скульптор Lagoa Henriques. Станція має два вестибюлі підземного типу (північний та південний), що мають вісім виходів на поверхню, один з них виходить безпосередньо в вокзал Россіо, звідки вирушають приміські поїзди у напрямку Сінтри. На станції заставлено тактильне покриття.

Режим роботи[4]

[ред. | ред. код]

Відправлення першого поїзду відбувається з кінцевих станцій лінії:

Відправлення останнього поїзду відбувається з кінцевих станцій лінії:

Галерея зображень

[ред. | ред. код]
  • Головна зала і посадкові платформи станції
    Головна зала і посадкові платформи станції
  • Сидіння на посадковій платформі станції
    Сидіння на посадковій платформі станції
  • Декорація стін
    Декорація стін
  • Посадкова платформа напрямку «Санта-Аполонія»
    Посадкова платформа напрямку «Санта-Аполонія»

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рештаурадореш (станція метро)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Розміщення і прилегла зона станції «Рештаурадореш» на офіційному сайті Лісабонського метрополітену [Архівовано 2007-09-30 у Wayback Machine.] (порт.)
  2. ↑ Вебсторінка станції «Рештаурадореш» на офіційному сайті Лісабонського метрополітену[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
  3. ↑ Вартість проїзду на офіційному сайті Лісабонського метрополітену [Архівовано 18 вересня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. ↑ Розклад роботи та руху поїздів на офіційному сайті Лісабонського метрополітену [Архівовано 1 листопада 2007 у Wayback Machine.] (англ.)


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рештаурадореш_(станція_метро)&oldid=40864218