Роберт Гіффен

Роберт Гіффен
Народився	22 липня 1837(1837-07-22) Стратхейвен, Ланаркшир, Шотландія
Помер	12 квітня 1910(1910-04-12) (72 роки) Форт Огастус, Шотландія
Країна	Сполучене Королівство
Національність	Британець
Діяльність	економіст, статистик, письменник
Alma mater	Університет Глазго
Галузь	статистика
Посада	president of the Royal Statistical Societyd
Членство	Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Королівське статистичне товариство
Нагороди	член Лондонського королівського товариства Guy Medal in Goldd (1894)
Роберт Гіффен у Вікісховищі

Роберт Гіффен (англ. Sir Robert Giffen, 22 липня 1837(18370722), Стратхейвен, Ланаркшир — 12 квітня 1910, Форт-Огастус, Шотландія) — британський статистик та економіст; автор теорії Гіффенівське благо.

Біографія

Гіффен народився в Стратхейвені, Ланаркшир. Почавши свою кар'єру в конторі повіреного в Глазго, він відвідував курси в університеті і занурився в журналістику. Після роботи в The Journal of Arthur Stirling, він переїхав до Лондона в 1862 році, де приєднався до колективу Globe^{[прояснити]}. Також він допомагав Джону Морлі, коли останній редагував The Fortnightly Review. У 1868 році він починає працювати в редакції відомого журналу The Economist на посаді помічника редактора Волтера Беджета; він також працював міським редактором Daily News у 1873 році та пізніше – у The Times.

Його репутація фінансового журналіста та експерта зі статистики, заслужена в ці роки, привела до його призначення в 1876 році головою статистичного відділу в Раді торгівлі. Згодом він став помічником секретаря (1882) і генеральним контролером (1892).

Гіффен був президентом Королівського статистичного товариства (1882—1884). У 1891 році він став кавалером Орден Лазні. У 1892 році він був обраний членом Лондонського королівського товариства, а в 1894 році отримав медаль Гая (золоту) від RSS. У 1897 році він став членом Шведської королівської академії наук.

Роберт Гіффен активно брав участь у суспільних дискусіях щодо фінансів та оподаткування і мав великий авторитет і практичний досвід в цих питаннях. Він раптово помер у Форт-Огастусі, Шотландія, 12 квітня 1910 року.

Науковий внесок

Роберт Гіффен встановив, що під час голоду в Ірландії у XIX столітті, попит на картоплю значно зріс при тому, що і ціна на неї також мала тенденцію до зростання, що суперечило закону попиту. Цю парадоксальну з економічної точки зору ситуацію він пояснив тим, що картопля була основним продуктом харчування для ірландських бідняків і, порівняно з іншими продуктами, її ціна залишалася впродовж тривалого часу відносно низькою.

Поняття «товар Гіффена» було запроваджене в науковий лексикон на честь Роберта Гіффена Альфредом Маршаллом. У своїй праці «Принципи економіки» (англ. "Principles of Economics"), опублікованій у 1895 році, Маршалл детальніше описав економічне явище, зафікосоване Гіффеном. Бідні люди збільшували свої витрати на хліб у разі зростання цін на нього. У XIX столітті хліб був основним продуктом харчування для багатьох бідних сімей, і коли ціни на нього зростали, ці сім'ї витрачали більшу частину свого доходу на хліб, залишаючи менше грошей на інші товари.

Парадокс Гіффена

Товар Гіффена  — це той товар, попит на який зростає, при тому, що його ціна зростає також, що суперечить звичайному закону попиту. Зазвичай, коли ціна товару зростає, споживачі купляють менше. Проте, у випадку з товарами Гіффена, зростання цін на них призводить до зростання попиту через відсутність дешевшого товару замінника. Цей феномен спостерігається під час будь-яких криз, таких як катастрофи, природні лиха, епідемії, фінансові кризи, перевороти, війни, неврожаї та інші негаразди.

Товари Гіффена та їх характеристики

Існує кілька причин, через які товар може виявитися товаром Гіффена. Одна з них полягає в тому, що товар може бути критично необхідним для споживачів. Це означає, що товар є основою їхнього виживання, і вони будуть придбавати його, навіть якщо його ціна підніметься. Ще одна причина полягає в тому, що товар може бути низької якості. Це означає, що товар може бути не надто якісним, але він доступний за невелику ціну, і споживачі будуть придбавати його, якщо не зможуть собі дозволити кращий товар.

Ознаки

Основні ознаки товарів Гіффена:

• товар має бути неякісним в уявленні споживача;
• частка витрат на цей товар має бути значною;
• товари мають порівняно невисоку вартість;
• це товари повсякденного попиту;
• споживачі даного товару — люди з низьким та середнім доходом.

Математична модель ефекту Гіффена

Задано прибуток споживача $S$. При цінах на товари $p_{1},\,p_{2},\,...,\,p_{n}$ споживач вибирає споживання $c_{1},\,c_{2},\,...,\,c_{n}$ відповідно до якихось критеріїв. Якщо у якогось товару $i$ при заданих $S,\,p_{1}...p_{n}$ буде ${\frac {\partial c_{i}}{\partial p_{i}}}>0$, цей товар і буде товаром Гіффена.

Див. також

• Гіффенівське благо
• Королівське статистичне товариство
• Еластичність попиту
• Ефект Веблена

Джерела

• Sir Robert Giffen - Dead (pdf). New York Times. 13 квітня 1910.

Посилання

• Ефект Гіффена як вісник кризи
• ЩО ТАКЕ ЕФЕКТ ГІФФЕНА (ПАРАДОКС ГІФФЕНА)
• Ефект доходу та ефект заміщення. Парадокс Гіффена