Альфред Маршалл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альфред Маршалл
англ. Alfred Marshall
Alfred Marshall.jpg
Народився 26 липня 1842(1842-07-26)
Велика Британія Велика Британія Лондон
Помер 13 липня 1924(1924-07-13) (81 рік)
Велика Британія Велика Британія Кембридж
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Місце проживання Marshall House, Cambridged
Діяльність Економіст
Сфера роботи економіка, економіка і Неокласична економічна теорія
Alma mater коледж Святого Джонаd, школа Мерчанта Тейлораd і Кембриджський університет
Мова творів англійська[1]
Magnum opus Principles of Economicsd
Членство Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Туринська академія наук[2]
У шлюбі з Mary Paley Marshalld
Нагороди

CMNS: Альфред Маршалл у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Альфред Ма́ршалл (англ. Alfred Marshall, 26 липня 1842(18420726), Лондон — 13 липня 1924, Кембридж) — англійський економіст, лідер неокласичного напряму в економічній науці.

Біографія[ред. | ред. код]

Маршалл народився в лондонському районі Бермондсі. Вчився в Ітоні і Кембриджському університеті, який закінчив в 1865 р.; викладав математику в Кембриджі, політичну економію в університетському коледжі Брістоля, з 1885 по 1908 очолював кафедру політекономії в своєму рідному університеті. Учений помер у себе удома в Кембриджі 13 липня 1924 р. Похований на приходському кладовищі кембриджської церкви.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Головним внеском Маршалла в економічну науку є з'єднання воєдино класичної теорії і маржиналізму, чим заклав основи сучасної мікроекономіки. Він вважає, що ринкова цінність товару визначається рівновагою граничної корисності товару і граничних витрат на його виробництво.

Маршаллу є автором таких понять як «еластичність попиту», «надлишок споживача».

А. Маршалл — засновник Кембриджської школи. Курс «Економіка» він уперше читав в 1885 році.

Графік попиту і пропозиії[ред. | ред. код]

Маршаллу належить авторство графічної моделі попиту і пропозиії, яка стала візитною карткою усієї економічної науки. Перетин кривих попиту і пропозиції нагадує ножиці, або хрест.

«Принципи економічної науки»[ред. | ред. код]

Вихід у світ першого тому «Принципів економічної науки» А. Маршалла у 1890 році відразу став значною подією. «Пелл-Мелл газет» писала: «Виникла „нова політекономія“, а „стара“ політична економія — ця лиховісна наука, котра розглядала індивідуальну людину як винятково егоїстичну і скупу тварину, а державу — лише як масу таких тварин, пішла в минуле».[3]

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • The pure theory of foreign trade and the pure theory of domestic values, L., 1879,
  • «Економіка промисловості» (The Economics of Industry,1879, у співавторстві з дружиною Мері Пейлі),
  • «Принципи економічної науки» (Principles of Economics, 1890—1891),
  • «Елементи економіки промисловості» (Elements of the Economics of Industry, 1892),
  • «Промисловість і торгівля» (Industry and Trade, 1919),
  • «Гроші, кредит і торгівля» (Money, Credit and Commerce, 1922).

Наприкінці життя мав наміри написати книгу «Прогрес: його економічні умови», але здійснити це не встиг.

Товариство імені Маршалла[ред. | ред. код]

У 1927 році співробітники Кембриджського університету для вивчення творчої спадщини А. Маршалла створили Маршалліанське товариство. Серед перших членів товариства були відомі англійські економісти: Дж. М. Кейнс, Н. Калдор, Дж. Робінсон.

У теперішній час членами товариства є як викладачі, так й студенти Кембриджа. Товариство щорічно проводить низку заходів, включаючи лекції, зустрічі з іноземними експертами, а також щорічний благодійний обід (Marshall Society Charity Dinner).

Товариство публікує журнал «The Cambridge Economist».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. www.accademiadellescienze.it
  3. Проскурін П. В. (2005). Історія економіки та економічних учень. Нариси економічної історії індустріальної цивілізації: Навч. пос. (укр.). Київ: КНЕУ. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Альфред Маршалл. Головні принципи економіки. London: Macmillan and Co., Ltd. 1890 [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Блауг М. Маршалл, Альфред // 100 великих экономистов до Кейнса = Great Economists before Keynes: An introduction to the lives & works of one hundred great economists of the past. — СПб.: Экономикус, 2008. — С. 205—209. — 352 с. — (Библиотека «Экономической школы», вып. 42). — 1 500 экз. — ISBN 978-5-903816-01-9 (рос.)
  • Блауг М. Маршаллианская экономическая теория // Экономическая мысль в ретроспективе/Economic Theory in Retrospect. — М.: Дело, 1994. — С. 306—394. — XVII, 627 с. — ISBN 5-86461-151-4 (рос.)
  • Блюмин И. Г. Теория Маршалла // Критика буржуазной политической экономии: В 3 томах. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — Т. I. Субъективная школа в буржуазной политической экономии. — С. 152—227. — VIII, 872 с. — 3 200 экз. (рос.)
  • Маршалл Альфред // Ломбард — Мезитол. — М. : Советская энциклопедия, 1974. — (Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров; 1969—1978, т. 15). (рос.)
  • Маршалль, Альфред // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)