Романчук Лідія Яківна

Лідія Яківна Романчук
Народилася	29 березня 1926(1926-03-29) с. Дермань, нині Здолбунівський район, Рівненська область, Україна
Померла	25 березня 2018(2018-03-25) (91 рік) Тернопіль, Україна
Громадянство	Польща  Українська держава (1941)  УРСР  Україна
Національність	українка
Діяльність	лікарка
Партія	ОУН
Родичі	Колтун Наталія Юріївна
Діти	Романчук Леся Іванівна
Медіафайли у Вікісховищі

Лідія Яківна Романчук (з дому — Ясень; псевдо.: «Орися»; 29 березня 1926, с. Дермань, нині Здолбунівського району Рівненської області — 25 березня 2018, м. Тернопіль) — українська літераторка, учасниця національно-визвольних змагань. Член Спілки політв'язнів України, Братства ОУН і УПА Подільського краю «Лисоня», «Союзу українок». Мати Лесі Романчук.

Життєпис

У 1941—1942 навчалася на санітарних і читальних курсах у м. Острог (нині Рівненська область), вчителювала у родинному селі.

У 1941—1944 — зв'язкова і медична сестра в підпіллі ОУН та УПА. 1944 року заарештована, 1945 засуджена на 15 років виправно-трудових таборів і 5 років поселення в Магаданській області (нині РФ); звільнена 1953.

Від 1963 — в м. Тернопіль, працювала економістом в обласному управлінні хлібопродуктів, Держстраху.

Доробок

Авторка книг «Дорогою страждань» (1997, 2001), «Червоним плакала калина» (2004), публікацій у періодиці.

Джерела

• Б. Мельничук. Романчук Лідія Яківна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 194. — ISBN 978-966-528-279-2.