Романчук Леся Іванівна
Леся Іванівна Романчук | ||
---|---|---|
![]() Леся Романчук | ||
Народилася | 28 липня 1955 (69 років) с-ще Транспортне (Магаданська область), Тенькинський район Магаданська область, СРСР | |
Громадянство | ![]() | |
Національність | українка | |
Місце проживання | м. Тернопіль | |
Діяльність | лікарка ![]() | |
Відома завдяки | фахівець у сфері акушерства й гінекології | |
Alma mater | Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського | |
Науковий ступінь | кандидат медичних наук | |
Знання мов | українська ![]() | |
Посада | доцент кафедри акушерства та гінекології ТДМУ | |
Батько | Іван Романчук | |
Мати | Лідія Романчук (Ясень) | |
У шлюбі з | Тарас Коковський | |
Діти | донька — Наталка, син Олександр | |
Нагороди | ![]() | |
Премії |
| |
Звання | кандидат медичних наук | |
Сайт | lesiaromanchuk.com | |
|

Леся Іванівна Романчук (нар. 28 липня 1955, с-ще Транспортне, СРСР) — українська лікарка, викладачка, письменниця, бард. Член Національної Спілки письменників України (1999), кандидат медичних наук, доцент.
Леся Іванівна Романчук народилася 28 липня 1955 року в селищі Транспортне Тенькинського району Магаданської області, де відбували заслання після ув'язнення в таборах Дальлагу її батьки. Навчання розпочала у початковій школі копальні ім. Гастелло Тенькинського району. Після закінчення терміну заслання у 1963 р. родина переїхала в Україну до м. Тернополя.
Леся Романчук із золотою медаллю закінчила середню школу № 1 (нині — гімназія) у м. Тернополі, з відзнакою — у 1979 р. Тернопільський медичний інститут (нині — медичний університет ім. І. Горбачевського). 15 років працювала викладачем Кременецького, потім Чортківського медичного училища, з 1994 року працює на кафедрі акушерства та гінекології Тернопільського державного медичного університету[1]. У 1998 році захистила дисертацію на тему: «Профілактика післяпологових запальних захворювань у породіль з анемією», кандидат медичних наук, і з 2005 року — доцент.
Леся Романчук є фахівцем у сфері акушерства й гінекології, автором ряду підручників. Викладає у Тернопільському медичному університеті.
![]() | |
---|---|
![]() |
![]() |
Активна учасниця Революції гідності в Тернополі. Довірена особа кандидата в президенти Петра Порошенка на виборах 2014 року. Нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІст. (2019).
- Батько Іван Романчук (1922—1972) — народився 6 січня 1922 році в с. Трибухівці Гусятинського району[2], член ОУН, створив у Чортківській гімназії (Тернопільська область) групу спротиву комуністичному режиму, куди увійшло 8 гімназистів. У вересні 1940 року заарештований, засуджений до 10 років ув'язнення, термін відбував у таборах Магаданської області. Після звільнення закінчив Магаданський гірничий технікум. Після повернення до Тернополя працював інженером у тресті «Тернопільсільбуд».
- Мати Лідія Романчук (нар. 1926 у с. Дермань Рівненської області — 2018, Тернопіль) — зв'язкова та медсестра УПА, псевдонім «Орися».
- Чоловік Тарас Коковський (нар.1956) — душпастир Української Лютеранської Церкви, літератор, перекладач.
- Донька Наталка Колтун (нар. 1975[3]) — українська журналістка, радіоведуча.
- Син Олександр Куртіш (1985—2013).
![]() | |
---|---|
![]() |
![]() |
Авторка 6 збірок поезій та кількох романів.
- «Синьооке диво» (1995),
- «Тобі» (Тернопіль, «Лілея», 1996),
- «Жінка з гітарою» (1997),
- «Слово честі» (Тернопіль, «Горлиця», 1998),
- «Над світом і собою» (Тернопіль, «Джура», 2003),
- «Танок пера на обрії світанку» (Тернопіль, «Джура», 2005),
- "На ноті «ЛЮ». (Тернопіль, «Астон», 2010),
- «З твого небесного крила» (Тернопіль, «Джура», 2014).
- «Не залишай…». Роман у 8-ми книгах (Тернопіль, «Джура», 2001—2004),
- «Граvitaція». Роман у 4-х книгах (Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2004—2005),
- «Чотири дороги». Роман у 9-ти книгах (Тернопіль, "Навчальна книга — Богдан, 2006—2009),
- «У мереживі мережі» (Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2008),
- «Місто карликів». Роман у 4-х книгах. (Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2009—2012),
- Маленькі чудеса гормонів. Розмова з гінекологом. (Харків, «Ранок», 2009),
- «Лицарі любові і надії» (Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2010—2011),
- «София. Не оставляй…» (Москва, «Мир и образование», 2013),
- «Цвіте терен». Роман у 4-х книгах. (Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2014).
- «Благословен, хто йде…». Роман у 3-х книгах, книга 1-а. (Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2016)[4].
- «Місто карликів». Роман у 4-х книгах. Подарункове видання (Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2018)
- «Софія». Роман у 8-и книгах. Подарункове видання (Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2018)
- «Благословен, хто йде. Климент», книга 2-а.(Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2019)
- «Благословен, хто йде. Петро. Павло», книга 3-я.(Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2019)
- «Донна Анна», роман.(Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2020)
Автор кількох десятків наукових праць, співавтор 15 підручників з акушерства та гінекології для студентів вищих медичних навчальних закладів українською, російською та англійською мовами. Основні:
- «Акушерство» для фельдшерів та акушерок (1998),
- «Гінекологія» для фельдшерів та акушерок (1998),
- «Гінекологія» для студентів вищих медичних навчальних закладів (1999),
- «Медсестринство в акушерстві» (2000),
- «Медсестринство в гінекології» (2000),
- «Gynecology» (англ. мовою, 2003),
- «Гінекологія» (Тернопіль, «Підручники і посібники», 2006),
- «Акушерство» (Тернопіль, «Підручники і посібники», 2008),
- «Акушерство» (Тернопіль, «Підручники і посібники», 2010),
- «Гінекологія» за редакцією академіка В. І. Грищенка (авторматеріалів розділу «Запальні захворювання», Харків).
- «Кожна жінка — чарівниця».
- відзнака Тернопільської міської ради III ступеня (2010)
- літературна премія імені Уласа Самчука,
- відзнака президента Форуму видавців (м. Львів, 2014) — «Найкращий автор»,
- літературна премія журналу «Літературний Тернопіль»,
- обласна премія імені Богдана Лепкого в номінації «Література» — за роман «Лицарі любові і надії» (м. Тернопіль, 2011)[5],
- «Золотий письменник України» від «Коронації слова» (2015),
- Орден княгині Ольги III ст. (22 січня 2019) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[6]

У 2013 році на Алеї зірок у Тернополі встановлена зірка Лесі Романчук[7].
- ↑ Кафедра акушерства та гінекології №1 - Романчук Леся Іванівна. og1.tdmu.edu.ua (укр.). Процитовано 27 березня 2025.
- ↑ Про Автора. Леся Романчук (укр.). Процитовано 29 березня 2025.
- ↑ Наталка Колтун, 39[недоступне посилання]
- ↑ Тернопільська письменниця роздаватиме автографи у Львові. Терен (укр.). 15 вересня 2016. Процитовано 27 березня 2025.
- ↑ Названо переможців конкурсу на присудження обласних премій в галузі культури [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Тернопільська обласна рада.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №14/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 23 січня 2019.
- ↑ Тернопільська алея зірок поповнилась [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Місто. — 2013. — 29 серпня.
- Мельничук Б. Романчук Леся Іванівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 194. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Романчук Леся [Текст] : лікарка акушер-гінеколог, канд. мед. наук, доц., поетесса і письменниця, членкиня Спілки письменників України / Пундій П. // Українські лікарі. — Л. : Афіша, 2008. — Кн. 3 . — С. 171-172.
- Бестселер Лесі Романчук вийшов російською мовою [Текст] / Я. Мельник // Тернопіль вечірній. — 2013. — № 25 (19 черв.). — С. 5.
- Ганіткевич, Я. Романчук Леся [Текст]: лікарка акушер-гінеколог, канд. мед. наук, доц., поетесса і письменниця, членкиня Спілки письменників України / Ганіткевич, Я. Пундій П. // Українські лікарі: бібліогр. довідник / Я. Ганіткевич, П. Пундій ; НТШ, Всеукр. лікарське т-во. — Львів: Афіша, 2008. — Кн. 3 : Учасники нац.-визвольної боротьби й українського державотворення, репресовані та реабілітовані лікарі України.
- Гранітний пам'ятник мільйонам мучеників, котрі загинули за волю України в таборах [Текст]: [творч. вечір — презентація іст. роману Лесі Романчук «Лицарі любові і надії»] / Л. Куленич // Свобода. — 2010. — С. 8.
- Доцент удостоєна ордена княгині Ольги ІІІ ступеня [Текст] / Прес-служба ТДМУ // Медична академія. — 2019. — № 3 (14 лют.). — С. 1 : фот.
- Євангеліє від Лесі [Текст] : [про новий роман Л. Романчук "Лицарі любові і надії]" / Б. Кушнірик // Вільне життя. — 2010. — 24 груд. — С. 6.
- ЇЇ дитинство - Колима [Текст] : письм. Леся Романчук презентувала роман "Лицарі любові і надії" / Ю. Тунік-Чорна // Високий замок. — 2011. — № 212 (16 листоп.). — С. 10.
- Книга любові, волелюбства, пам'яті [Текст]: [рец. на книгу Л. Романчук «Лицарі любові і надії»] / І. Дем'янова // Курінь: літературно-мистецький альманах / гол. ред. І. Потій ; Видання Галицько-Волинського братства і Терноп. обл. організації НСПУ. — Тернопіль: Терно-граф, 2012. — № 13. — С.166-168.
- Леся Романчук повернула героїню [Текст]: [новий роман Л. Романчук «Повернення додому» буде останнім у серії " «4 дороги»] / О. Ільницька // 20 хвилин. — 2009. — С. 6.
- «Лицарі любові і надії» Лесі Романчук [Текст]: [творчий вечір Л. Романчук у обл. філармонії, під час якого письменниця репрезентувала новий роман «Лицарі любові і надії»] // Нова Тернопільська газета. — 2010. — С. 10.
- Леся Романчук-Коковська: "Медицина та літературна творчість тісно переплелися в моєму житті [Текст] : [творча зустріч із студентами медуніверситету] / Л. Хміляр // Медична академія. — 2016. — № 7 (9 квіт.). — С. 11.
- Написала про Колиму [Текст] : про життя вихідців із Західної України в таборах ГУЛАГу та їх поневіряння на Колимі Леся Романчук написала у книзі "Лицарі любові і надії": [бесіда з автором книги / провела] Ірина Ноженко // 20 хвилин. — 2010. — С. 14.
- Письменниця, науковець Леся Романчук: «Мені не нудно наодинці із собою, я собі цікавий співрозмовник» [Текст]: [інтерв'ю з відомою землячкою / провів] Микола Шот // Урядовий кур'єр. — 2020. — № 248 (19 груд.). — С. 5 ; Медична академія. — 2020. — № 21/24 (29 груд.). — С. 11, 13 : фот.
- «Ти снишся мені, клятий Магадан» [Текст]: чи почує держава дітей в'язнів сумління?: [презентація у київському Будинку письменників кн. Л. Романчук «Лицарі любові і нації»] / С. Бондаренко // Літературна Україна. — 2010. — С. 2.
- «У мене не має ліктів. Є лише моя голова, серце і перо письменника.» [Текст]: [бесіда з терноп. письменницею / провела] Любов Красновська // RIA плюс. — 2013. — № 11 (13 берез.). — С. 20.
![]() | |
---|---|
![]() |
![]() |
- Офіційний сайт письменниці [1]
Романчук Леся Іванівна у соцмережі «Facebook»
- Доцент ТДМУ Леся Романчук-Коковська подарувала незабутній творчий вечір // ТДМУ. — 2016. — 18 березня.
- Леся Романчук — «Софія. Не залишай мене, любове» Книга 7, ч. 2.
- Леся Романчук: «Не залишай мене одну…»
- Доцент ТДМУ Леся Романчук-Коковська подарувала незабутній творчий вечір
- «Золота письменниця України» народилася у… «долині смерті». Леся Романчук – про чорно-білі пейзажі дитинства, салют у Києві і прозу творчості.
- Народились 28 липня
- Народились 1955
- Кандидати медичних наук
- Кавалери ордена княгині Ольги III ступеня
- Нагороджені відзнакою Тернопільської міської ради
- Українські письменниці
- Кандидати медичних наук України
- Випускники медичного факультету Тернопільського національного медичного університету
- Науковці Тернопільського медичного університету
- Викладачі Чортківського медичного коледжу
- Викладачі Кременецького медичного училища
- Алея зірок (Тернопіль)
- Учасниці Євромайдану
- Письменники Тернополя
- Лікарі Тернополя
- Уродженці Магаданської області
- Лауреати премії імені Богдана Лепкого