Перейти до вмісту

Романчук Леся Іванівна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Леся Іванівна Романчук
Леся Романчук
Народилася28 липня 1955(1955-07-28) (69 років)
с-ще Транспортне (Магаданська область), Тенькинський район Магаданська область, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Місце проживанням. Тернопіль
Діяльністьлікарка Редагувати інформацію у Вікіданих
Відома завдякифахівець у сфері акушерства й гінекології
Alma materТернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
Науковий ступінькандидат медичних наук
Знання мовукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададоцент кафедри акушерства та гінекології ТДМУ
БатькоІван Романчук
МатиЛідія Романчук (Ясень)
У шлюбі зТарас Коковський
Дітидонька — Наталка, син Олександр
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Премії
Відзнака Тернопільської міської ради
Відзнака Тернопільської міської ради
Званнякандидат медичних наук
Сайтlesiaromanchuk.com
Творчий вечір «Два серця і 12 струн. Тарас і Леся Коковські» 09 грудня 2022

Леся Іванівна Романчук (нар. 28 липня 1955, с-ще Транспортне, СРСР) — українська лікарка, викладачка, письменниця, бард. Член Національної Спілки письменників України (1999), кандидат медичних наук, доцент.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Леся Іванівна Романчук народилася 28 липня 1955 року в селищі Транспортне Тенькинського району Магаданської області, де відбували заслання після ув'язнення в таборах Дальлагу її батьки. Навчання розпочала у початковій школі копальні ім. Гастелло Тенькинського району. Після закінчення терміну заслання у 1963 р. родина переїхала в Україну до м. Тернополя.

Освіта

[ред. | ред. код]

Леся Романчук із золотою медаллю закінчила середню школу № 1 (нині — гімназія) у м. Тернополі, з відзнакою — у 1979 р. Тернопільський медичний інститут (нині — медичний університет ім. І. Горбачевського). 15 років працювала викладачем Кременецького, потім Чортківського медичного училища, з 1994 року працює на кафедрі акушерства та гінекології Тернопільського державного медичного університету[1]. У 1998 році захистила дисертацію на тему: «Профілактика післяпологових запальних захворювань у породіль з анемією», кандидат медичних наук, і з 2005 року — доцент.

Робота

[ред. | ред. код]

Леся Романчук є фахівцем у сфері акушерства й гінекології, автором ряду підручників. Викладає у Тернопільському медичному університеті.

Громадсько-політична діяльність

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
 Про важливе. Леся Романчук на YouTube // Телеканал ІНТБ. —2014. 23 травня.

Активна учасниця Революції гідності в Тернополі. Довірена особа кандидата в президенти Петра Порошенка на виборах 2014 року. Нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІст. (2019).

Родина

[ред. | ред. код]
  • Батько Іван Романчук (1922—1972) — народився 6 січня 1922 році в с. Трибухівці Гусятинського району[2], член ОУН, створив у Чортківській гімназії (Тернопільська область) групу спротиву комуністичному режиму, куди увійшло 8 гімназистів. У вересні 1940 року заарештований, засуджений до 10 років ув'язнення, термін відбував у таборах Магаданської області. Після звільнення закінчив Магаданський гірничий технікум. Після повернення до Тернополя працював інженером у тресті «Тернопільсільбуд».
  • Мати Лідія Романчук (нар. 1926 у с. Дермань Рівненської області — 2018, Тернопіль) — зв'язкова та медсестра УПА, псевдонім «Орися».
  • Чоловік Тарас Коковський (нар.1956) — душпастир Української Лютеранської Церкви, літератор, перекладач.
  • Донька Наталка Колтун (нар. 1975[3]) — українська журналістка, радіоведуча.
  • Син Олександр Куртіш (1985—2013).

Доробок

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
 Дім Книги. Леся Романчук. 14.04.2010 на YouTube // Видавництво «Богдан». — 2011. — 7 квітня.

Авторка 6 збірок поезій та кількох романів.

Поетичні збірки

[ред. | ред. код]
  • «Синьооке диво» (1995),
  • «Тобі» (Тернопіль, «Лілея», 1996),
  • «Жінка з гітарою» (1997),
  • «Слово честі» (Тернопіль, «Горлиця», 1998),
  • «Над світом і собою» (Тернопіль, «Джура», 2003),
  • «Танок пера на обрії світанку» (Тернопіль, «Джура», 2005),
  • "На ноті «ЛЮ». (Тернопіль, «Астон», 2010),
  • «З твого небесного крила» (Тернопіль, «Джура», 2014).

Проза (романи)

[ред. | ред. код]
  • «Не залишай…». Роман у 8-ми книгах (Тернопіль, «Джура», 2001—2004),
  • «Граvitaція». Роман у 4-х книгах (Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2004—2005),
  • «Чотири дороги». Роман у 9-ти книгах (Тернопіль, "Навчальна книга — Богдан, 2006—2009),
  • «У мереживі мережі» (Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2008),
  • «Місто карликів». Роман у 4-х книгах. (Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2009—2012),
  • Маленькі чудеса гормонів. Розмова з гінекологом. (Харків, «Ранок», 2009),
  • «Лицарі любові і надії» (Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2010—2011),
  • «София. Не оставляй…» (Москва, «Мир и образование», 2013),
  • «Цвіте терен». Роман у 4-х книгах. (Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2014).
  • «Благословен, хто йде…». Роман у 3-х книгах, книга 1-а. (Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2016)[4].
  • «Місто карликів». Роман у 4-х книгах. Подарункове видання (Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2018)
  • «Софія». Роман у 8-и книгах. Подарункове видання (Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2018)
  • «Благословен, хто йде. Климент», книга 2-а.(Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2019)
  • «Благословен, хто йде. Петро. Павло», книга 3-я.(Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2019)
  • «Донна Анна», роман.(Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2020)

Медична література

[ред. | ред. код]

Автор кількох десятків наукових праць, співавтор 15 підручників з акушерства та гінекології для студентів вищих медичних навчальних закладів українською, російською та англійською мовами. Основні:

  • «Акушерство» для фельдшерів та акушерок (1998),
  • «Гінекологія» для фельдшерів та акушерок (1998),
  • «Гінекологія» для студентів вищих медичних навчальних закладів (1999),
  • «Медсестринство в акушерстві» (2000),
  • «Медсестринство в гінекології» (2000),
  • «Gynecology» (англ. мовою, 2003),
  • «Гінекологія» (Тернопіль, «Підручники і посібники», 2006),
  • «Акушерство» (Тернопіль, «Підручники і посібники», 2008),
  • «Акушерство» (Тернопіль, «Підручники і посібники», 2010),
  • «Гінекологія» за редакцією академіка В. І. Грищенка (авторматеріалів розділу «Запальні захворювання», Харків).

Аудіоальбом

[ред. | ред. код]
  • «Кожна жінка — чарівниця».

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • відзнака Тернопільської міської ради III ступеня (2010)
  • літературна премія імені Уласа Самчука,
  • відзнака президента Форуму видавців (м. Львів, 2014) — «Найкращий автор»,
  • літературна премія журналу «Літературний Тернопіль»,
  • обласна премія імені Богдана Лепкого в номінації «Література»  — за роман «Лицарі любові і надії» (м. Тернопіль, 2011)[5],
  • «Золотий письменник України» від «Коронації слова» (2015),
  • Орден княгині Ольги III ст. (22 січня 2019) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[6]

Вшанування

[ред. | ред. код]
Пам'ятний знак на честь Лесі Романчук на Алеї зірок у Тернополі

У 2013 році на Алеї зірок у Тернополі встановлена зірка Лесі Романчук[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кафедра акушерства та гінекології №1 - Романчук Леся Іванівна. og1.tdmu.edu.ua (укр.). Процитовано 27 березня 2025.
  2. Про Автора. Леся Романчук (укр.). Процитовано 29 березня 2025.
  3. Наталка Колтун, 39[недоступне посилання]
  4. Тернопільська письменниця роздаватиме автографи у Львові. Терен (укр.). 15 вересня 2016. Процитовано 27 березня 2025.
  5. Названо переможців конкурсу на присудження обласних премій в галузі культури [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Тернопільська обласна рада.
  6. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №14/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 23 січня 2019.
  7. Тернопільська алея зірок поповнилась [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Місто. — 2013. — 29 серпня.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Мельничук Б. Романчук Леся Іванівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 194. — ISBN 978-966-528-279-2.
  • Романчук Леся [Текст] : лікарка акушер-гінеколог, канд. мед. наук, доц., поетесса і письменниця, членкиня Спілки письменників України / Пундій П. // Українські лікарі. — Л. : Афіша, 2008. — Кн. 3 . — С. 171-172.
  • Бестселер Лесі Романчук вийшов російською мовою [Текст] / Я. Мельник // Тернопіль вечірній. — 2013. — № 25 (19 черв.). — С. 5.
  • Ганіткевич, Я. Романчук Леся [Текст]: лікарка акушер-гінеколог, канд. мед. наук, доц., поетесса і письменниця, членкиня Спілки письменників України / Ганіткевич, Я. Пундій П. // Українські лікарі: бібліогр. довідник / Я. Ганіткевич, П. Пундій ; НТШ, Всеукр. лікарське т-во. — Львів: Афіша, 2008. — Кн. 3 : Учасники нац.-визвольної боротьби й українського державотворення, репресовані та реабілітовані лікарі України.
  • Гранітний пам'ятник мільйонам мучеників, котрі загинули за волю України в таборах [Текст]: [творч. вечір — презентація іст. роману Лесі Романчук «Лицарі любові і надії»] / Л. Куленич // Свобода. — 2010. — С. 8.
  • Доцент удостоєна ордена княгині Ольги ІІІ ступеня [Текст] / Прес-служба ТДМУ // Медична академія. — 2019. — № 3 (14 лют.). — С. 1 : фот.
  • Євангеліє від Лесі [Текст] : [про новий роман Л. Романчук "Лицарі любові і надії]" / Б. Кушнірик // Вільне життя. — 2010. — 24 груд. — С. 6.
  • ЇЇ дитинство - Колима [Текст] : письм. Леся Романчук презентувала роман "Лицарі любові і надії" / Ю. Тунік-Чорна // Високий замок. — 2011. — № 212 (16 листоп.). — С. 10.
  • Книга любові, волелюбства, пам'яті [Текст]: [рец. на книгу Л. Романчук «Лицарі любові і надії»] / І. Дем'янова // Курінь: літературно-мистецький альманах / гол. ред. І. Потій ; Видання Галицько-Волинського братства і Терноп. обл. організації НСПУ. — Тернопіль: Терно-граф, 2012. — № 13. — С.166-168.
  • Леся Романчук повернула героїню [Текст]: [новий роман Л. Романчук «Повернення додому» буде останнім у серії " «4 дороги»] / О. Ільницька // 20 хвилин. — 2009. — С. 6.
  • «Лицарі любові і надії» Лесі Романчук [Текст]: [творчий вечір Л. Романчук у обл. філармонії, під час якого письменниця репрезентувала новий роман «Лицарі любові і надії»] // Нова Тернопільська газета. — 2010. — С. 10.
  • Леся Романчук-Коковська: "Медицина та літературна творчість тісно переплелися в моєму житті [Текст] : [творча зустріч із студентами медуніверситету] / Л. Хміляр // Медична академія. — 2016. — № 7 (9 квіт.). — С. 11.
  • Написала про Колиму [Текст] : про життя вихідців із Західної України в таборах ГУЛАГу та їх поневіряння на Колимі Леся Романчук написала у книзі "Лицарі любові і надії": [бесіда з автором книги / провела] Ірина Ноженко // 20 хвилин. — 2010. — С. 14.
  • Письменниця, науковець Леся Романчук: «Мені не нудно наодинці із собою, я собі цікавий співрозмовник» [Текст]: [інтерв'ю з відомою землячкою / провів] Микола Шот // Урядовий кур'єр. — 2020. — № 248 (19 груд.). — С. 5 ; Медична академія. — 2020. — № 21/24 (29 груд.). — С. 11, 13 : фот.
  • «Ти снишся мені, клятий Магадан» [Текст]: чи почує держава дітей в'язнів сумління?: [презентація у київському Будинку письменників кн. Л. Романчук «Лицарі любові і нації»] / С. Бондаренко // Літературна Україна. — 2010. — С. 2.
  • «У мене не має ліктів. Є лише моя голова, серце і перо письменника.» [Текст]: [бесіда з терноп. письменницею / провела] Любов Красновська // RIA плюс. — 2013. — № 11 (13 берез.). — С. 20.

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
 «Ті, хто вірить в Україну». Леся Романчук на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 1 грудня.