Рубель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рублі в Гадяцькому історико-краєзнавчому музею.
Прасування рублем і качалкою. Норвегія, 1962 р.
Рубель і качалка на полі під жердкою в українській хаті. Музей у Пирогові.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рубель (значення).

Рубе́ль[1][2], діал. маґельни́ця, маґільни́ця[3], маґлівни́ця[4] (через пол. maglownica від нім. Mangel)[5] — старовинний прилад для прасування білизни — вузька дерев'яна дошка з ручкою і поперечними зарубками для качання білизни, яку попередньо намотують на качалку. Старовинний аналог праски.

Опис

[ред. | ред. код]

Рубель — це товста вузька дерев'яна дошка, один кінець якої був вирізаний у формі ручки (у деяких місцевостях ручка називалася фіст)[4]. Решта дошки називається плече[4], одна її сторона вирізалася зубцями у формі трикутних призм (рубежі, зуби)[4], другу сторону могли залишати гладенькою чи оздоблювати різьбленням. Зберігали рубель і качалку на полу, що вночі використовувався замість ліжка[6][7][8].

Аналогічний прилад використовували для прання білизни — він називався «праник» або «прач». Проте, іноді ці терміни змішують.

Згадки в літературі

[ред. | ред. код]
Випрали ми сім пар онучок, сушили на кабиці, моя жінка викачала їх рублем та качалкою, щоб м'які були, як пух.

— Юрій Яновський «На зеленій Буковині»
Докія кидається до скрині, підіймає важке віко і дістає чисту, трохи прим'яту сорочку, намотує її на качалку і з силою викачує рублем.

— Михайло Стельмах «Велика рідня»
Бо дівоцька краса в меді намачана,
На Дунаю прана, на шнурах вішана,
На маґлі тачана, до скрині схована,
До скрині схована, ключиком замикана.

— Народна пісня
Матрац ненажерний. Він вимагає жертв. Ночами злітає з нього дзвін упалого м'яча. Йому потрібна етажерка. Йому потрібен стіл на тумбах. Брязкаючи пружинами, він вимагає штор, портьєр і кухонного посуду. Він штовхає людину і каже їй:
— Піди! Купи рубель і качалку!

— І. А. Ільф, Є. П. Петров «Дванадцять стільців», пер. М. Пилинської та Ю. Мокрієва

Музичний інструмент

[ред. | ред. код]

У деяких випадках рубель використовували як музичний інструмент, пізніше навіть стали спеціально виготовляти рублі, призначені виключно для гри. Головною відмінністю музичного рубля від побутового є наявність внутрішньої резонаторної порожнини:[9] вона висвердлюється в одному з торцевих боків, глухою, а не наскрізною, і завдяки їй звук виходить гучним і гулким[10]. Окрім того, музичний рубель менш довгий, а його зубці мають гостріші грані[11].

Під час гри рубель держать однією рукою за ручку, а другою водять взад-вперед по його рубцях дерев'яною ложкою чи паличкою (замість медіатора могла використовуватися і качалка)[12]. Виходить характерний «тріскітливий» звук. Рублем добре увиразнюється виконання всякого роду коротких арпеджіо чи форшлагів[9].

Див. також

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Рубель з ручкою. Білорусь
    Рубель з ручкою. Білорусь
  • Рубель з намотаною на качалку білизною. Білорусь
    Рубель з намотаною на качалку білизною. Білорусь
  • Рубель з намотаною на качалку білизною. Литва
    Рубель з намотаною на качалку білизною. Литва
  • Рубель. Росія
    Рубель. Росія
  • Рубель. Китай
    Рубель. Китай
  • Рубель і качалка. Німеччина, 1806 р.
    Рубель і качалка. Німеччина, 1806 р.
  • Прасувальне приладдя в будинку-музею фінського письменника Алексіса Ківі
    Прасувальне приладдя в будинку-музею фінського письменника Алексіса Ківі

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Рубель // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Рубель // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. ↑ Маґельниця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. ↑ а б в г Маґлівниця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  6. ↑ Літературне краєзнавство » Вишивка » Українська хата.
  7. ↑ Українська хата (реферат). Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  8. ↑ Раїса Свирида. До історико-етнографічної характеристики Лівобережної Київщини (за матеріалами досліджень Баришівщини до наукових обґрунтувань ТЕПу хати з с. Бзів)
  9. ↑ а б Васильев Юрий Александрович, Широков Александр Семёнович. РАССКАЗЫ О РУССКИХ НАРОДНЫХ ИНСТРУМЕНТАХ / А. Красинская. — М. : Советский композитор, 1976. — (Юному любителю музыки)
  10. ↑ Марина Корнева, Александр Гяурский. Забавные рассказы о русской народной музыке и не только о ней (русский фольклор в рассказах для детей). — Litres, 2017-09-05. — ISBN 9785457765627.
  11. ↑ Бычков В. Н. Музыкальные инструменты. — М. : АСТ-ПРЕСС, 2000. — ISBN 5-7805-0537-3.
  12. ↑ Рубель і качалка. www.noni.org.ua. Національний академічний оркестр народних інструментів України. Процитовано 25 березня 2020.

Література

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рубель
  • Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — 706 с. — С. 510.

Посилання

[ред. | ред. код]
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рубель&oldid=40868316