Сабейське царство
| Сабейське царство | |
| Дата створення / заснування | 13 століття до н. е. |
|---|---|
| Країна |
 Ємен |
| Столиця | Маріб |
| Час/дата припинення існування | 275 |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 | |
Координати: 15°20′53″ пн. ш. 44°12′23″ сх. д. / 15.34833300002777889° пн. ш. 44.20638900002777660° сх. д.
Сабе́йське ца́рство, відоме також як Саба, Шеба — держава, що існувала в давні часи на узбережжі Червоного моря. Наразі немає єдиної точки зору щодо розташування Сабейського царства. Деякі вченіякі? стверджують, що воно знаходилося на терирторії сучасного Ємену на півдні Аравійського півострову. Інші — що воно знаходилося на території сучасних Еритреї та Ефіопії. Оскільки ці території розділені лише вузькою протокою, ймовірно, що в різні часи ця держава включала землі обох цих регіонів.
В античному світі було знане як постачальник пахощів. В арабських джерелах іменується плем'ям Саба. Ймовірно, звідси була цариця Савська.
Періодизація[ред. | ред. код]
Сабейська цивілізація — одна з найдавніших на Близькому Сході — склалася в кінці 2-го тис. до н. е. на території Південної Аравії, в родючому, багатому водою і сонцем регіоні, який знаходиться на кордоні з пустелею Рамлат ас-Сабатейн, мабуть, у зв'язку з переселенням сабе з північно-західної Аравії, пов'язаних зі становленням трансаравійського Шляху пахощів. А. Г. Лундін висловлювалися припущення (поки недостатньо підтверджені фактами), що спершу, у середині 2-го тисячоліття до н. е. в союз Саба входило три аравійських племені (основу потуги Саби заклав Каріб'іл Ватар II), але приблизно в XIII або XII столітті до н. е. до нього приєдналися ще три, які об'єднуються перш в союз Файшан.
Історія Сабейського царства підрозділяється на три основних періоди:
- Період мукарібів Саба (приблизно перша половина I тис. до н. е.).
- Період царів Саба (приблизно друга половина I тис. до н. е.).
- Період царів Саба і зу-Райдана (I ст. до н. е. — III ст. н. е.)
Згадування в Біблії[ред. | ред. код]
У Старому Заповіті неодноразово говориться про Царство Саба. Двічі у зв'язку з королевою цього царства, яку відвідав Соломон, про що йдеться у першій книзі Царств і другій книзі Хронік (1 Цар. 10:1-13 та 2 Хр. 9:1-12). У книзі Йова згадується напад жителів Саби — Сабейців на будинок Йова (Йов 1:15). У псалмі 72 можна знайти пророцтво найближчого месіанського царства, цар отримує дар золото з Саби (Пс. 72:15). Книга Ісаї в главі 60 розповідає про дари ладану й золота, яке пропонують в Єрусалимі, які приходять із Саби — літургії християнської бачить у тексті оголошення візит мудреців на Різдво Христове. В 6. розділі книги Єремії Бог відкидає дар імпортованих ладан із Саби (Єр. 6:20). Останній раз в Біблії Царство Саба згадується в плачі за падінням Тіра, у книзі пророка Єзекіїля (Єз. 27:20).
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Бретон Ж. Повседневная жизнь Счастливой Аравии во времена царицы Савской. — М., 2003. ISBN 5-235-02571-7
- Коротаев А. В. Социальная история Йемена, Х в. до н. э. — ХХ в. н. э. Вождества и племена страны Хашид и Бакил [Архівовано 26 липня 2011 у Wayback Machine.]. — М.: КомКнига, 2006.
- Лундин А. Г. Государство мукаррибов Саба. М.: Наука, 1971.
Посилання[ред. | ред. код]
- Саба // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.