Самсонова Тамара Митрофанівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Самсонова.
Тамара Митрофанівна Самсонова

Народилася 25 квітня 1947(1947-04-25) (77 років)
Ужур, Красноярський край, РСФСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Прізвисько «Баба-Яга»
«Бабуся-Чикатило з Купчина»
«Старенька-різниця»
«Тамара-різниця»
Покарання Примусові заходи медичного характеру
Кількість вбивств 2
Спосіб вбивств Отруєння, розчленування
Мотив Неприязні стосунки
Дата арешту 29 липня 2015

Тамáра Митрофáнівна Самсóнова (рос. Тамара Митрофановна Самсонова; нар. 25 квітня 1947, Ужур, Красноярський край) — мешканка Санкт-Петербурга, що стала відомою після арешту у липні 2015 року за підозрою в скоєнні двох вбивств з особливою жорстокістю. У засобах масової інформації отримала прізвиська «Старенька-різниця», «Тамара-різниця» та «Баба-Яга»[1][2][3][4]. Можливо, страждає на шизофренію; тричі була госпіталізована до психіатричної лікарні[5][6][7][8][9].

Біографія до злочинів

[ред. | ред. код]

Народилася 25 квітня 1947 року в місті Ужур (нині — адміністративний центр Ужурського району Красноярського краю)[2].

Після закінчення середньої школи приїхала в Москву і вступила до Московського лінгвістичного державного інституту. Після закінчення навчання вона переїхала в Санкт-Петербург, де вийшла заміж за Олексія Самсонова. Дітей не було. У 1971 році разом з чоловіком оселилася в нещодавно побудованому панельному будинку № 4 на вулиці Димитрова[10][2].

Деякий час працювала в системі «Інтурист», зокрема, в готелі «Європейський». До виходу на пенсію змінила вісім місць роботи, на кожному пропрацювавши не більше двох-трьох років. Трудовий стаж Самсонової на момент виходу на пенсію склав 16 років[11].

У 2000 році чоловік Самсонової зник. Існує версія, що вона вбила його, а тіла позбулася. Самсонова зверталася в міліцію, але пошуки нічого не дали. Через 15 років, у квітні 2015 року, вона вдруге звернулася до органів внутрішніх справ — до слідчого відділу по Фрунзенському району Головного слідчого управління Слідчого комітету Росії по Санкт-Петербургу із заявою про зникнення чоловіка[4].

Вбивства

[ред. | ред. код]

Після зникнення чоловіка Самсонова почала здавати кімнату в своїй квартирі в оренду приїжджим. За версією слідства, 6 вересня 2003 року під час раптово виниклої сварки вона вбила свого квартиранта — 44-річного жителя міста Норильська, після чого розчленувала його тіло і винесла на вулицю[1][12][4].

У березні 2015 року Самсонова познайомилася з 79-річною Валентиною Миколаївною Улановою, яка проживала в четвертому корпусі будинку номер 10 на вулиці Димитрова. Знайома Тамари попросила Уланову на деякий час прихистити у себе пенсіонерку, пославшись на те, що у Самсонової в квартирі йде ремонт, і та погодилася. Самсонова прожила в квартирі Уланової кілька місяців, допомагаючи їй по господарству. Їй сподобалася квартира, і вона захотіла пожити в ній довше, тому не збиралася з'їжджати. Згодом їхні стосунки зіпсувалися, Валентина втомилася від квартирантки і попросила її з'їхати[13].

Після чергового конфлікту Самсонова вирішила позбутися Уланової. Вона поїхала до міста Пушкін, де в аптеці за допомогою обману і дорогого подарунка переконала фармацевтів продати їй препарат феназепам, що продається суворо за рецептом. Повернувшись до міста, вона придбала в супермаркеті салат олів'є, який любила Валентина. Поклавши в салат всі таблетки, що знаходяться в пачці, вона пригостила ними Уланову[13].

Труп Уланової Тамара виявила вночі 23 липня лежачим на підлозі кухні, після чого почала його розчленовувати за допомогою двох ножів і пилки. Спочатку вона відпиляла голову жертви, потім розпиляла тіло навпіл і вже після цього ножами обробила його на шматки[12]. Щоб винести мішки з частинами тіла з квартири, їй потрібно було сім разів вийти на вулицю. Частини тіла Самсонова розкидала неподалік від будинку[13][4]. Увечері 26 липня обезголовлене тіло Уланової з відрубаними кінцівками, загорнуте в штору для ванної[3], було виявлено біля розташованого поруч з будинком № 10 ставка. Згорток кілька днів не привертав уваги, поки місцева мешканка не поцікавилася його вмістом[14].

Особа загиблої була встановлена 27 липня після опитування мешканців будинку. Двері квартири Уланової співробітникам поліції відкрила Самсонова. Увійшовши всередину, поліцейські виявили у ванній кімнаті сліди крові, а також кріплення від зірваної шторки. Пенсіонерка була затримана[3][15].

Розслідування та примусове лікування

[ред. | ред. код]

Відносно Самсонової було порушено кримінальну справу за підозрою в скоєнні злочинів, передбачених частиною 1 статті 105 Кримінального кодексу РФ («Убивство»)[15].

29 липня 2015 року Самсонова була доставлена у Фрунзенський районний суд Санкт-Петербурга. Суд виніс постанову про взяття її під варту[15].

Самсонова в суді

Самсоновій була призначена судово-психіатрична експертиза, 26 листопада 2015 року стали відомі її результати. Експертиза встановила, що пенсіонерка становить небезпеку для себе і оточуючих, була визнана неосудною, тому її помістили до спеціалізованого медичного закладу до закінчення розслідування[16].

У грудні 2015 року Самсонову направили на примусове психіатричне лікування у спеціалізовану психіатричну лікарню в Казані[17]. Станом на лютий 2019 року вона була жива[18].

Примітка

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Сергій Лютих (8 серпня 2015). Баба-яга с улицы Димитрова: о превратившейся в популярного монстра петербургской пенсионерке (рос.). Lenta.ru. Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 12 вересня 2015.
  2. ↑ а б в Олександр Калінін (29 липня 2015). "Дневник смерти" купчинской бабушки (рос.). Росбалт. Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 12 вересня 2015.
  3. ↑ а б в Софія Савіна (29 липня 2015). Тамара-потрошительница (рос.). Газета.Ru. Архів оригіналу за 8 серпня 2015. Процитовано 12 вересня 2015.
  4. ↑ а б в г Олексій Кобилкін (28 серпня 2015). Она не описала убийства: в распоряжении НТВ оказался дневник питерской расчленительницы (рос.). НТВ. Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 12 вересня 2015.
  5. ↑ Тамара-потрошительница. Gazeta.ru. 29 липня 2015. Архів оригіналу за 8 серпня 2015. Процитовано 7 серпня 2015.
  6. ↑ Sarah Thomerson. Granny Ripper: An Anthology of True Crime. — Independently Published, 2019-08-14. — 252 с. — ISBN 978-1-6861-3400-5.
  7. ↑ Susan Hall. The World Encyclopedia of Serial Killers: Volume Three, M–S. — WildBlue Press, 2020-11-24. — 541 с. — ISBN 978-1-952225-33-8.
  8. ↑ Nigel Cawthorne. Killer Women: Chilling, Dark and Gripping True Crime Stories of Women Who Kill. — Quercus, 2018-09-20. — 244 с. — ISBN 978-1-78648-916-6.
  9. ↑ Marianne (Франция): Тамара Самсонова – старушка-потрошительница из Санкт-Петербурга. ИноСМИ.Ru (рос.). 11 серпня 2020. Процитовано 17 липня 2021.
  10. ↑ Світлана Самоделова. Хижина тёти Томы // Московский комсомолец. — № 26873 (31 липня 2015). Архівовано з джерела 16 липня 2018.
  11. ↑ Олексій Кобилкин (28 серпня 2015). Старушка-потрошительница получила образование в элитном вузе Москвы (рос.). LifeNews. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 12 вересня 2015.
  12. ↑ а б Следователи в Петербурге попросили не спешить с приписыванием пенсионерке серии убийств (рос.). Интерфакс. 29 липня 2015. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 12 вересня 2015.
  13. ↑ а б в Старушка-потрошительница показала, как расчленила свою подругу (рос.). LifeNews. 7 вересня 2015. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 12 вересня 2015.
  14. ↑ Обезглавленное тело с отрублеными конечностями обнаружено на улице Димитрова (рос.). Фонтанка.ру. 26 липня 2015. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 12 вересня 2015.
  15. ↑ а б в Суд Петербурга арестовал подозреваемую в жестоком убийстве пенсионерку (рос.). РИА Новости. 29 липня 2015. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 12 вересня 2015.
  16. ↑ Пенсионерку, которой СМИ приписали более 10 убийств, поместили в психиатрическую больницу (рос.). ТАСС. 26 листопада 2015. Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 26 листопада 2015.
  17. ↑ Бабушку-расчленительницу из Петербурга этапируют в Казань (рос.). Росбалт. 9 грудня 2015. Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 27 грудня 2015.
  18. ↑ Неспокойная старость: пенсионерки, совершившие жестокие убийства (рос.). Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 21 серпня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Самсонова_Тамара_Митрофанівна&oldid=41710707