Сапала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Сапала
Zapala
Вид на Сапалу з півночі

Координати 38°54′10″ пд. ш. 70°03′54″ зх. д.H G O

Країна Аргентина
Провінція Неукен
Мер Марія Соледад Мартінес
Дата заснування 1913
Площа 452 км²
Висота центру 1050  м
Населення 36 549  (2010)
Катойконім італ. zapalino
Часовий пояс UTC-3
Телефонний код 02942[1]
Поштовий індекс Q8340
GeoNames 3832132
Офіційний сайт zapala.com.ar  (ісп.)
Сапала. Карта розташування: Аргентина
Сапала
Сапала
Сапала (Аргентина)
Мапа

Сапа́ла (ісп. Zapala) — місто на півночі аргентинської Патагонії, в центрі провінції Неукен, за 182 км від столиці провінції. Адміністративний центр однойменного департаменту. Розташовано на висоті 1050 м над рівнем моря.

Статус міста отримала у 1913 році. Нині є важливим економічним, транспортним і культурним центром провінції. Саме звідси починаються багато туристичних маршрутів аргентинської Патагонії. Містом пролягають національні автомагістралі № 22 й № 40, тут же сходяться шосе провінційного значення № 13, № 14, № 16 й № 46.

Основні галузі промисловості — гірнича, а також виробництво цементу й негашеного вапна. У місті розташований престижний Музей мінералогії ім. професора Олсахера.

Назва[ред. | ред. код]

Назва міста й департаменту — Сапала (ісп. Zapala) — походить, імовірно, від арауканського слова «чападла», що означає «мертве болото»

Фізико-географічні характеристики[ред. | ред. код]

Місто розташовано на базальтовому плато в передандській Патагонії. Північний кордон муніципального округу проходить по плато, що височіє над долиною річки Ковунко. Західний і північно-західний кордони географічно важко визначити, оскільки вони проходять широкою безводною рівниною, порослою рідкою рослинністю. Східний та південний кордони департаменту складають західний край плато Барда Негра і каньйон Санто-Домінго. Найвищі точки місцевості — гірські масиви Чачіль (2800 м) і Кансіно (1811 м). Найближча до міста річка — Ковунко (17 км). Місцеві ґрунти — пустельного типу, глино-кам'янисті.

Чос-Малаль (196 км)
Лонкопуе (120 км) Маріано-Морено (20 км) Бута-Ранкіль (279 км)
Лас-Лахас (50 км) Аньєло (151 км)
Вілья-Пеуенія (140 км) Кутраль-Ко (58 км) Неукен (182 км)
Алуміне (90 км) Пьєдра-дель-Агіла (205 км) Пікун-Леуфу (150 км)
Хунін-де-лос-Андес (205 км)

Клімат посушливий, оскільки Анди стримують вологі вітри, що дують з Тихого океану. Ландшафт напівпустельного типу.

У серпні та жовтні з заходу та південного заходу дмуть сильні вітри. Середня швидкість — 45 км/год. Швидкість вітру в регіоні може сягати 120 км/год.

Зими помірно холодні, з опадами переважно у вигляді снігу. Упродовж літа середня денна температура становить близько 25 °C, взимку — близько 6 °C. У травні та у вересні опади становлять 200—300 мм.

Історія[ред. | ред. код]

Першими жителями регіону були індіанці пеуенче та мапуче. З 1860 року стартували перші військові розвідувальні експедиції генералів Хуліо Рока і Конрадо Вільєгаса до регіону. Після військової кампанії «Завоювання пустелі» в регіоні з'явились колонії. У 1913 році місто з'єднала зі столицею провінції — містом Неукен — та зі східною Аргентиною залізниця, яка нині має назву Залізниця Хуліо Рока). Перший потяг прибув на станцію Сапала наступного року[2].

Поява залізниці сприяла розвитку міста як транспортного вузла й центра торгівлі. У Сапалі почалось виробництво шкіри й вовни. Завдяки залізниці місто змогло постачати ці продукти до великих міст.

Велика хвиля імміграції прибула на початку XX століття. Більшість іммігрантів були з Чилі, Італії, Сирії, Лівану, а також з інших аргентинських провінцій. У 1914 році було відкрито пошту й телеграф. Першу муніципальну раду було організовано 20 лютого 1920 року.

У період 1935—1945 років у місті було збудовано казарми Ковунко-Абахо, десятого гірського піхотного полку, а також гарнізон аргентинської армії, в якому розміщувався четвертий кавалерійський полк.

Донині Сапала є крупним центром в Неукені[3][4].

  • День відкриття вокзалу Сапали
    День відкриття вокзалу Сапали
  • Вокзал Сапали у 1915 році
    Вокзал Сапали у 1915 році
  • Вид на Сапалу на початку XX століття
    Вид на Сапалу на початку XX століття

Населення[ред. | ред. код]

За даними першого перепису населення, який було здійснено у 1920 році, в Сапалі проживав 971 чоловік. Відповідно до даних перепису 1926 року, кількість жителів подвоїлась і склала 1817 чоловік.[5] У 1991 році в Сапалі проживало вже 31167 чоловік, а до 2001 року кількість населення збільшилась до 35806 жителів[6]. За даними перепису 2010 року, кількість населення Сапали становить 36549 чоловік.[7]

Транспорт[ред. | ред. код]

Міська автобусна станція

Сапала знаходиться за 182 км на захід від Неукена. Місто є найбільшим транспортним вузлом провінції й точкою відправлення до багатьох туристичних об'єктів аргентинської Патагонії. Залізниця поєднує Неукен з прикордонними постами з Чилі приблизно за 150 км від міста. На північ та південь містом проходить Національна магістраль № 40.

Автомобільний[ред. | ред. код]

Через Сапалу проходять дві національні автомагістралі: № 22, яка поєднує місто з Неукеном на схід та з Чилі через перехід Піно-Ачадо на захід; і № 40, яка починається у Кабо-Віргенесі (провінція Санта-Крус) і закінчується у Ла-К'яка (провінція Жужуй). Вона веде до Чос-Малаля на північ і до Хунін-де-лос-Андеса на південь. У місті починаються провінційні автомагістралі № 13, № 14, № 16 і № 46, з яких перша веде на схід до Чилі, проходячи туристичними пунктами Прімерос-Пінос та Вілья-Пеуенні.

Залізничний[ред. | ред. код]

Східний вхід до міста

Після націоналізації аргентинської залізниці у 1948 році національна компанія Ferrocarril Roca придбала залізницю компанії Ferrocarril del Sud. Потім залізницю було перекуплено у 1993 році компанією Ferrosur Roca. Вокзал — остання станція лінії, що виходить з Байа-Бланки, а потім з Неукена. Продовження лінії до Чилі було припинено у 1920-их роках. У 2006 році пропонувалось відновити будівництво. Провінційний уряд ініціював будівництво залізниці з Сапали, але внаслідок дезактивації лінії у місті Лонгімай (Чилі), проект знову було призупинено. Через видатки на будівництво провінція залізла у борги майже на 190 мільйонів песо[8].

Повітряний[ред. | ред. код]

У Сапалі працює місцевий аеропорт Віце-коммодор Олеца. (38°58′31″ пд. ш. 070°06′48″ зх. д. / 38.97528° пд. ш. 70.11333° зх. д. / -38.97528; -70.11333)

Економіка[ред. | ред. код]

Місто — крупний культурний, транспортний та діловий центр однойменного департаменту. Займає 3-є місце у провінції Неукен за економічною важливістю.[9]

Найважливіші галузі виробництва — гірнича справа, тваринництво, а також виробництво цементу й вапна.

Серед місцевих економічно активних галузей можна виділити сільськогосподарський сектор, лісне господарство, а також туризм.[3]. Через велику кількість сухопутного транспорту місто стало транспортним вузлом. Товари, доставлені залізницею, відправляються вантажівками до Чилі або у різні точки Аргентини.

Політика[ред. | ред. код]

Сапала є адміністративним центром однойменного департаменту. У місті розміщуються філії важливих державних установ, таких як банки Насьйон та Провінсії дель Неукен, головного управління гірничої справи, провінційного та федерального суду.

У Сапалі народився співзасновник політичної партії Movimiento Popular Neuquino Амадо Сапах, який керував містом упродовж 5 термінів.[10] У 2011 році Марія Мартінес з партії Frente Grande перемогла колишнього мера з партії Movimiento Popular Neuquino Едгардо Сапаха на виборах і стала першою жінкою-мером міста.[11]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Центральна ротонда і пам'ятник першим жителям

Музей мінералогії імені професора Олсахера було відкрито 24 травня 1969 року. В музеї виставлена колекція з 2003 видів мінералів, петрологічна колекція, ювелірні вироби, які належали мінералогу Хуану Олсахеру, а також палеонтологічні експонати. Після п'тирічної реконструкції та інвестицій у розмірі 2 мільйони песо музей було знову відкрито для відвідувачів у 2009 році.[12]

Історичний музей міста. Було відкрито 15 липня 2005 року. Музей відображає історію регіону. У ньому представлені предмети побуту перших жителів, а також документи й фото.

Кінотеатр «Дон Амадо Сапах». Найбільший кінотеатр у провінції. У ньому не лише демонструють фільми, але й проводяться концерти і театральні спектаклі. Кінотеатр було названо на честь засновника провінційної політичної партії Movimiento Popular Neuquino, Амадо Сапаха.[13]

Залізнична станція Сапали

Сільськогосподарський ремісничий ярмарок «Трабум-Рука»: працює наприкінці тижня у володінні «Трабум-Рука», на перетині національної магістралі № 22 та вулиці Нуеве-де-Хуліо. На ярмарку продаються місцеві ремісничі товари, серед яких дерев'яні та кам'яні вироби, традиційні страви місцевої кухні, шоколад та лікери. Влітку проходять музичні спектаклі за участі місцевих і провінційних акторів.

Пам'ятками архітектури є фасад будинку англійської родини Траннаків, естансія Сапала й залізнична станція, які є зразками стилю архітектури кінця XIX й початку XX століть.

Серед регулярних заходів, які щорічно проходять у місті слід відзначити ярмарок виробників та ремісників (з 2007 року, у березні),[14] ярмарок книги (у червні), день міста (12 липня), танцювальний вечір весни (у вересні), провінційну театральну зустріч (у жовтні).

Туризм[ред. | ред. код]

Сапала — місто, розташоване неподалік від таких туристичних місць, як гідротермальний центр Кавіаує-Копаує департаменту Ньйоркінко, поселення Андакольйо та міста Лас-Овехас департаменту Мінас (на північ), міста Вілья Пеуенія на північному березі озера Алуміне, адміністративного центру однойменного департаменту (на захід), міст Хунін-де-Лос-Андес і Сан-Мартін-де-Лос-Андес на південь провінції та відомого міста Сан-Карлос-де-Барілоче у Ріо-Негро.

Найближчі туристичні маршрути: Озеро Ковунко є найближчою водоймою. Розташоване за 20 км від міста, на провінційній магістралі № 14. На його березі розташовано селище Маріано-Морено. Його долина забарвлена яскравим зеленим кольором. Озеро є популярним курортом.[15] За 500 метрів від Маріано-Морено, на березі працює береговий комплекс, що складається з муніципального курорту і набережної, відкритих для туристів.[16]

Національний парк «Лагуна Бланка»: площею у 11200 гектарів знаходиться за 30 км від Сапали. Було відкрито у 1940-их роках для захисту місцевої екосистеми.[17] Є важливим місцем гніздівлі чорношийних лебедів. Екорегіон є пат агонічним степом. Парк розташований між конічними пагорбами. У ньому були виявлені такі археологічні знахідки, як поховання та кам'яне знаряддя індіанців мапуче, які проживали у цьому регіоні.[18]

Гірськолижний курорт Прімерос-Пінос розташований за 50 км від Сапали на провінційній магістралі № 13, приваблює літнім курортом.[19] Пейзаж являє гори з каналами, якими протікає джерельна вода. На території курорту знаходяться ліси араукарій. Курорт має площу 8 гектарів, придатних для лижного спорту. Розташований на висоті 1800 метрів над рівнем моря. Серед видів спорту, що пропонуються — сноуборд, гірськолижний спорт тощо.[20]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Внаслідок розміщення на перетині магістралей лікарня Сапали є головною для третього й четвертого регіонів санітарної системи провінції. У місті розміщений другий санітарний регіон, який включає західний сектор провінції.[21] У місті працюють клініки Сапала, Росалес та Уіка-Лауен, а також приватні консультації.

Видатні постаті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Телефонні коди Сапала (Аргентина). Planetolog.ru. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 20 березня 2012.
  2. ↑ Сапала: Стратегічне місто. Patagonia.com.ar. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  3. ↑ а б Муніципалітети: Сапала. Офіційний сайт провінції Неукен. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  4. ↑ Сапала Історія міста й місцеві легенди. InterPatagonia.com.ar. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  5. ↑ Історія Сапалы. Zapala Informa. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  6. ↑ Censo 2001. Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  7. ↑ Censo 2010[недоступне посилання з липня 2019]
  8. ↑ En Chile, el Tren Trasandino no tiene estaciones ni vías. Газета Ріо Негро. 12 квітня 2009. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  9. ↑ Zapala — Inversiones y negocios — Neuquén, Patagonia Argentina. Patagonia Lands. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  10. ↑ Помер співзасновник Movimiento Popular Neuquino Амадо Сапах. La Nación. La Nación S.A. Процитовано 21 березня 2012.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  11. ↑ Soledad Martínez destronó al MPN en Zapala. La Mañana Neuquén. 2010-6-13. Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 21 березня 2012.
  12. ↑ Знову відкрився престижний музей в Сапалі. La Mañana Neuquén. Підсекретаріат громадської інформації провінції Неукен. 22 вересня 2009. Процитовано 21 березня 2012.[недоступне посилання з жовтня 2019]
  13. ↑ Помер Амадо Сапах. Газета La Nación. 10 серпня 2002. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  14. ↑ У ярмарку взяли участь 150 учасників. Neuquén Informa. Підсекретаріат громадської інформації провінції Неукен. 21 березня 2011. Процитовано 21 березня 2012.
  15. ↑ Струмок Ковунко. Argentina Turismo. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  16. ↑ Струмок Ковунко. Офіційний Сайт провінції Неукен. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  17. ↑ Національний парк «Лагуна Бланка», національні парки Аргентини. ViajoporArgentina.com. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  18. ↑ Національний парк «'Лагуна Бланка'». Адміністрація національних парків Аргентини. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  19. ↑ Прімерос-Пінос: Сніг й лижний спорт. Туристичний сайт провінції Неукен. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  20. ↑ Прімерос-Пінос. Argentour. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  21. ↑ Санітарна система провінції Неукен. Міністерство охорони здоров’я провінції Неукен. 6 січня 2011. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сапала&oldid=42582367