Світло в серпні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Світло в серпні»
Обкладинка українського видання. Видавництво Жупанського. 2013 рік.
АвторВільям Фолкнер
Назва мовою оригіналуангл. Light in August
КраїнаУкраїна Україна
Моваукраїнська
СеріяЛауреати Нобелівської премії
ЖанрМодернізм, південна готика
ВидавництвоВидавництво Жупанського
Видано2013
Тип носіядрукована книга
Сторінок352
ISBNISBN 978-966-2355-38-3
перекладач: Олег Король
Попередній твірSanctuaryd
Наступний твірPylond
Лісопильня Ф. Г. Рейзена, типова у США 1930-х років, Може слугувати ілюстрацією описаної у творі.
Segregated movie theater in Leland, Mississippi in 1937, a result of de jure segregation of black and white people in the South; Joe Christmas lives between the two racially-segregated societies.

«Сві́тло в се́рпні» (в оригіналіангл. Light in August) — роман Вільяма Фолкнера 1932 року, написаний у стилі модернізму та південної готики.

Зміст

[ред. | ред. код]

Дія твору відбувається в часовому проміжку між Першою та Другою світовою війною. В його центрі — історія двох незнайомців, які прибувають в різний час до Джефферсона, округ Йокнапатофа, штат Міссісіпі, вигадане місце, за основу якого взята батьківщина Фолкнера, Лафаєт-Каунті, штат Міссіссіпі. Спочатку сюжет зосереджений на Ліні Гроув, молодій вагітній білій жінці з Алабами, яка шукає батька своєї очікуваної дитини, а потім переходить до життя Джо Крістмаса, що оселився в Джефферсоні й вважається білим, але сам таємно вважає, що має негритянське коріння. Після серії спогадів про раннє життя Крістмаса, сюжет поновлюється на життя і роботу Лукаса Берча, батька дитини Ліни, який втік від неї до Джефферсона і змінив своє ім'я, коли дізнався, що Ліна вагітна. Жінка на чиїй території проживали Крістмас і Берч, Джоанна Берден, нащадок аболіціоністів (по місцевому — Янки) ненависних громадянами Джефферсона, виявляється вбитої. Берча виявляють на місці злочину і він розповідає, що Крістмас мав з нею романтичні стосунки, і що він має негритянські коріння, маючи на увазі тим самим, що Крістмас винен у її вбивстві. У той час коли Берч сидить у в'язниці в очікуванні своєї нагороди за піймання Крістмаса, Байрон Банч, місцевий холостяк, закохується в Ліну. Банч шукає допомоги у місцевого ізгоя, опального екс-священика Гейла Гайтавера, щоб організувати пологи Ліни і захистити Крістмаса від лінчування. Гайтавер приймає пологи, але відмовляється захищати Крістмаса, проте Крістмас намагається сховатися в будинку Гайтавера, але його наздоганяє і вбиває місцевий військовий, після чого каструє Крістмаса. Берч їде з міста без нагороди, і роман закінчується тим, що анонімний торговець розповідає своїй дружиніи про пару автостопщиків яких він підібрав на дорозі в Теннессі — жінка з дитиною і чоловіком, який не був батьком дитини, пара продовжувала пошуки батька дитини.

У вільному, неструктурованому модерністському оповіданні, яке спирається на християнські алегорії і на традицію усної народної розповіді, Фолкнер розглядає теми раси, статі, класів і релігії на американському Півдні. Зосередивши увагу на невдахах, злочинцях, ізгоях, або й інших маргіналізованими членах суспільства, він зображує зіткнення відчужених людей з пуританською, упередженою сільською громадою. Перші думки про роман був змішаними; деякі рецензенти критикували і стиль Фолкнера і його тематику. Проте з плином часу роман стали вважати одним із найважливіших літературних творів Фолкнера і одним із найкращих романів ХХ століття англійською мовою.

Персонажі

[ред. | ред. код]

Головні персонажі

[ред. | ред. код]
  • Ліна Гроув — молода жінка з Алабами. Прийшла до Джефферсона в пошуках Лукаса Берча — батька її дитини, яка от-от має народитися.
  • Байрон Банч — старий парубок, що працює на тартаку в Джефферсоні. Закохується в Ліну, коли вона потрапляє на його робоче місце. Почувши в дорозі, що на джефферсонівському тартаку працює Банч, Ліна вирішила, що прізвище неправильно вимовили, а насправді йдеться про Лукаса Берча.
  • Гейл Гайтавер — колишній священик із Джефферсона, приятель і наставник Байрона. Колись давно мусив відмовитися від священичої служби, коли виявилося, що його дружина їздила до Мемфіса на любовні побачення й там наклала на себе руки.
  • Лукас Берч (Джо Браун) — молодик із Алабами, що спокусив Ліну й утік у далекий світ, дізнавшись від неї про її вагітність. Назвавшись Джо Брауном, влаштувався працювати чорноробом на тартаку — разом із Джо Крістмасом і Байроном Банчем. Оселився в околиці Джефферсона, в хатині на садибі Джоанни Берден, де вже проживав Джо Крістмас. На пару з цим новим приятелем Берч/Браун став бутлегер.
  • Джо Крістмас — чоловік тридцяти трьох років, що приїхав до Джефферсона три роки перед розв'язком у романі. Мешкає в хатині, на території Джоанни Берден, і потайки має таємні сексуальні відносини з нею. Хоча він має світлу шкіру і є сиротою, не знаючи своїх справжніх батьків, він вважає, що його батько був афро-американського походження, і ця таємниця змусила його обрати долю знедоленого і мандрівника. Він працює на тартаку, до тих пір поки бутлегерство не починати приносити достатній прибуток.
  • Джоанна Берден — єдина залишилася в живих з сімейства аболіціоністів приїхали в Джефферсон з Нової Англії, після Громадянської війни. Вона неодружена, живе одна в садибі на околиці Джефферсона, має таємні сексуальні стосунки з Джо Крістмасом. Вона була вбита, імовірно Крістмасом, відразу після чого її будинок був спалений.

Другорядні персонажі

[ред. | ред. код]
  • Юф'юс «Док» Гайнз — дід Джо Крістмаса. Зразу після народження Джо підкидає його на поріг сиротинця, відтак стає кочегаром у цьому закладі, щоб стежити за хлопчиком. Пізніше, коли він чує, що Крістмас проходить за підозрою у вбивстві Джоани Берден, він їде в Джефферсон з дружиною і починає підбурювати людей до самосуду над Крістмасом.
  • Місіс Гайнз — бабуся Джо Крістмас. Вона ніколи не бачила Крістмаса після ночі його народження і їде в Джефферсон, щоб протистояти спробам чоловіка організувати лінчування Крістмаса, бо вона хоче знову побачити його ще раз, перш ніж його засудять за вбивство.
  • Міллі Гайнз — мати Крістмаса. Завагітніла після побачення з учасником мандрівногобродячого цирку, який, за її словами був мексиканцем. Вона вмирає при пологах, оскільки Юф'юс «Док» Гайнз відмовляється звернутися до лікаря для прийняття пологів.
  • Мак-Ічерн — названий батько Крістмаса. Релігійний фанатик — методист, який намагається прищепити свою релігію усиновленій сироті Крістмас. Він не схвалює зростаючого непокори Крістмаса. У віці 18 років, під час сварки Крістмас вбиває його.
  • Місіс Мак-Ічерн — названа мати Крістмаса. Намагається захистити його від жорстокого батька, хоча Крістмас ненавидить її й відкидає всі спроби бути доброю до нього.
  • Дієтсестра — працювала в сиротинці, де жив Крістмас. Після того як він випадково бачить її з чоловіком в її кімнаті, вона безуспішно намагається, щоб його перевели в негритянський притулок.
  • Містер Армстід — людина, яка допомагає Ліні на її шляху до Джефферсон, дає переночувати в своєму будинку, а потім довозить до міста на своєму фургоні.
  • Місіс Армстід — дружина Армстіда, дає Ліні грошей, незважаючи на своє презирство до неї.
  • Боббі — офіціантка в ресторані в Мемфісі, в яку закохується підліток Крістмас, і пропонує шлюб у ту ж ніч, коли він вбиває свого батька на сільських танцях. Вона висміює цю пропозицію і йде від нього.
  • Гевін Стівенз — освічена людина і окружний прокурор, який живе в Джефферсон і викладає свої коментарі на деякі події в кінці роману.
  • Персі Грімм — капітан Національної гвардії, який вбиває Крістмаса і каструє його.

Стиль і структура

[ред. | ред. код]
Дім Фолкнера в Оксфорді, де автор написав свій роман, а після випадкової зауваги дружини Естелли змінив початково задуману назву «Темний дім» на «Світло в серпні»[1]

.

Класовість і релігійність

[ред. | ред. код]

У «Світлі в серпні», як і в більшості інших романів про Йокнапатофу, йдеться головно про білошкірих бідняків-південців, які борються за виживання в зруйнованій післявоєнній економіці Півдня. Дійові особи — це здебільшого вихідці з нижніх верств, за винятком преподобного Гайтавера і Джоанни Берден. Усіх їх об'єднує бідність і пуританські цінності, які змушують їх дивитися з презирством на неодружену матір — Ліну Гроув. Фолкнер зображує їх пуританські завзяття в негативному світлі, наголошуючи на його обмеженості й агресії, що призвело їх до «деформованості» в їхній боротьбі проти природи[2].

Прийняття і сприйняття роману

[ред. | ред. код]

Уперше опублікований у 1932-му, роман спочатку мав помірний успіх. За цей рік вийшли чотири його видання. Тираж першого становив 11000 примірників, причому ще 1936 року залишалася не проданою значна кількість примірників четвертого видання. У 1935-му Моріс-Едгар Куандро[fr] переклав роман французькою мовою[3]. Того ж року опубліковано німецький переклад «Світла в серпні», а також кількох інших романів та оповідань Фолкнера. Ці твори привернули увагу німецької літературної критики, й нацистські цензори схвалили їх, оскільки сприйняли автора як консерватора-аграриста, прихильника боротьби за расову чистоту, однак невдовзі поставили на них заборону. Після Другої світової війни німецькі критики трактували Фолкнера як оптимістичного християнського гуманіста[4].

Згідно з Майклом Міллгейтом, хоча «Світло в серпні» не прийнято вважати найкращим Фолкнеровим романом, однак його вже на першій порі визнали «видатною книжкою, найважливішою для розуміння й оцінки його письменницького шляху в цілому»[3]. Міллгейт стверджує, що свого часу численні американські критики, переважно міські жителі північних штатів, вважаючи Південь відсталим і реакційним, зосереджували увагу передусім на інноваціях Фолкнера в техніці провадження оповіді, але не помічали або нехтували регіональні особливості, а також те, що персонажі й тло дії в різних творах автора взаємопов'язані[5]. Деякі рецензенти, вважаючи ці інновації хибами, давали Фолкнеру поради про те, як поліпшити стиль, і дорікали за європейські модерністські «штучки»[6]. Критики, яким не подобалися сцени насильства в романі, зневажливо прозвали його «готичним фентезі», тоді як на Півдні лінчування було повсякденною реальністю. Попри такі закиди, роман стали розглядати позитивно саме завдяки розвиненим у ньому темам насильства та інших вад суспільства, чим він різко контрастував із тодішньою сентименталістською й романтичною літературою Півдня[7].

У 1998 році американська видавнича компанія «Сучасна бібліотека» (англ. Modern Library) поставила «Світло в серпні» на 54 місце у своєму списку ста найкращих англомовних романів ХХ століття. Журнал «Тайм» зарахував «Світло в серпні» до ста найкращих англомовних романів, написаних у 1923—2005 роках[8].

Українські переклади

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Anderson, John Dennis (2007). Student Companion to William Faulkner. Greenwood Publishing Group. ISBN 978-0-313-33439-9.
  • Brooks, Cleanth (1963). William Faulkner: The Yoknapatawpha Country. Louisiana State University Press. ISBN 978-0-8071-1601-2.
  • Faulkner, William (1990). Light in August. The Corrected Text. Vintage Books. ISBN 0679732268.
  • Fowler, Doreen; Abadie, Ann (2007). Faulkner and Race. University of Mississippi Press. ISBN 1934110574.
  • Hamblin, Robert W.; Peek, Charles A. (1999). A William Faulkner Encyclopedia. Greenwood Publishing Group. ISBN 978-0-313-29851-6.
  • Hlavsa, Virginia V. James (1991). Faulkner and the Thoroughly Modern Novel. University of Virginia Press. ISBN 081391311X.
  • Karem, Jeff (2004). The Romance of Authenticity: The Cultural Politics of Regional and Ethnic Literature. University of Virginia Press. ISBN 0813922550.
  • Kartiganer, Donald M.; Abadie, Ann J. (1999). Faulkner and the Natural World. Univ. Press of Mississippi. ISBN 1578061210.
  • Lloyd-Smith, Allan (2004). American Gothic Fiction: An Introduction. Continuum International Publishing Group. ISBN 0826415946.
  • Martin, Robert K.; Savoy, Eric (2009). American Gothic: New Interventions in a National Narrative. University of Iowa Press. ISBN 1587293498.
  • Millgate, Michael (26 June 1987). New Essays on Light in August. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-31332-2.
  • Roberts, Diane (1994). The Myth of Aunt Jemima: Representations of Race and Region. Psychology Press. ISBN 0415049199.
  • Ruppersburg, Hugh (1994). Reading Faulkner: Light in August. University Press of Mississippi. ISBN 0878057323.
  • Singal, Daniel Joseph (1997). William Faulkner: The Making of a Modernist. Univ of North Carolina Press. ISBN 978-0-8078-4831-9.
  • Yamaguchi, Ryūichi (2004). Faulkner's Artistic Vision: The Bizarre and the Terrible. Fairleigh Dickinson Univ Press. ISBN 0838640141.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ruppersburg, с. 3.
  2. Brooks, с. 47.
  3. а б Millgate, с. 12.
  4. Hamblin та Peek, с. 146—7.
  5. Millgate, с. 15.
  6. Karem та 35.
  7. Karem та 36.
  8. Lacayo, 2005.