Себастьян Аларкон
| Себастьян Аларкон | |
|---|---|
 | |
| Дата народження | 14 січня 1949[1][2] |
| Місце народження | Вальпараїсо, Чилі |
| Дата смерті | 30 червня 2019[1] (70 років) |
| Місце смерті | Москва, Росія |
| Громадянство |
 Чилі СРСР |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Професія | кінорежисер, художник, композитор, сценарист, кінопродюсер, кінокомпозитор, виробник, актор |
| Заклад | Мосфільм |
| IMDb | ID 0016044 |
Себастьян Рамон Аларкон Рамірес (ісп. Sebastián Ramón Alarcón Ramírez, нар. 14 січня 1949, Вальпараїсо — пом. 30 червня 2019) — чилійський кінорежисер і сценарист, довгий час жив і працював у Радянському Союзі.
Біографія[ред. | ред. код]
У 1968 — 1969 роках навчався в кіношколі при Університеті Чилі. У 1971 році був за державний рахунок відправлений у Москву, де вступив у Всесоюзний державний інститут кінематографії. Після того, як у 1973 р. в Чилі стався державний переворот, вирішив залишитися в СРСР.
Після закінчення інституту працював на студії «Мосфільм». У 1977 році його фільм «Ніч над Чилі» був удостоєний спеціальної премії X Московського кінофестивалю. Наприкінці 1990-х років повернувся на батьківщину, де продовжив займатися режисерською діяльністю, проте, як і раніше, співпрацює з російським кінематографом. На XXX Московському кінофестивалі входив до складу журі основного конкурсу.
Фільмографія[ред. | ред. код]
Актор
Режисер
- 1974 — Перші сторінки (короткометражний)
- 1975 — Три Пабло (короткометражний)
- 1977 — Ніч над Чилі
- 1979 — Санта Есперанса
- 1982 — Падіння Кондора
- 1984 — Виграш самотнього комерсанта
- 1986 — Ягуар
- 1988 — Історія однієї більярдної команди
- 1990 — Іспанська акторка для російського міністра
- 1991 — Агенти КДБ теж закохуються
- 1992 — Контрабандист, або У пошуках золотого фалоса
- 1996 — Шрам. Замах на Піночета
- 2002 — Фотограф
- 2008 — Безвухий/Desorejado (Чилі)
- 2013 — Косухи[3][4]
Сценарист
- 1977 — Ніч над Чилі
- 1979 — Санта Есперанса
- 1982 — Падіння Кондора
- 1984 — Виграш самотнього комерсанта
- 1986 — Ягуар
- 1988 — Історія однієї більярдної команди (спільно з А.Адабашьяном)[5]
- 1990 — Іспанська акторка для російського міністра
- 1990 — Шрам. Замах на Піночета
- 1991 — Агенти КДБ теж закохуються
- 1992 — Контрабандист, або В пошуках золотого фалоса
- 2002 — Фотограф/El Fotógrafo, спільно з А.Адабашьяном[5] (Чилі)
- 2008 — Безвухий/Desorejado (Чилі)
Композитор
Художник
- 1990 — Іспанська акторка для російського міністра
- 1991 — Агенти КДБ теж закохуються
- 1922 — Контрабандист, або В пошуках золотого фалоса
- 1996 — Шрам. Замах на Піночета
Продюсер
- 1996 — Шрам. Замах на Піночета
- 2002 — Фотограф/El Fotógrafo (Чилі)
Ставлення до «нового кіно Чилі»[ред. | ред. код]
Критично ставиться до сучасного чилійського кіномистецтва, вважаючи, що роки диктатури Піночета сприяли його занепаду:
При Піночеті створилася величезна культурна яма, моторошна, темна ніша … Були закриті всі кіношколи, скасовані всі культурні заходи [* 1] … Ніяких кіноклубів: вони підозрілі. З прокату зникло все європейське кіно, все цінне, що існує. <…> … Майже 20 років діяла комендантська година. <…> Молодь рано поверталася додому, впиралася в телевізор. Все піночетівське покоління навчалося на американській телепродукції і B-movies. Знову знімати стали тільки з 1990 року. З'явилася велика кількість кіношкіл — ні, це занадто гучне слово. Усі, кому не лінь, створювали хоч щось, щоб зробити гроші… У підсумку ми маємо величезну кількість кінопрацівників, які у мене викликають деякі сумніви [6].
Сім'я[ред. | ред. код]
Перша дружина — Тетяна Віталіївна Яковлєва, кіноредактор [7], доцент ВДІКу [8].
- Син — відомий російський оператор Денис Аларкон-Рамірес[7].
Друга дружина — Світлана Аларкон (Кочетова[9]), асистент режисера (двоє дітей) [8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CineChile
- ↑ Заозерська,2014.
- ↑ Іванова,2013 роки.
- ↑ а б Кичин,2008.
- ↑ а б Трофименков 2010.
- ↑ а б Заозерська, 2014.
- ↑ а б Колекція - Караван історій 2010.
- ↑ Фільмографія сестер Кутепова. kutepovy.narod.ru. Процитовано 7 квітня 2015.
- Коментарі
- ↑ У цьому інтерв'ю режисер також сказав, що за 20 років диктатури в Чилі «було знято тільки два фільми» [6], мабуть, маючи на увазі лише ті повнометражні художні фільми, які особисто він вважає творами кіномистецтва; ця цитата про «два фільми» зазнала критики в блогосфері.
|
