Сексуальний скандал католицької дієцезії Бостона
Скандал сексуального насильства у католицькій дієцезії Бостона — частина серії випадків сексуальних зловживань у Католицькій церкві Сполучених Штатів та Ірландії. На початку 2002 року газета «The Boston Globe» висвітлила серію кримінальних справ проти п'яти римо-католицьких священників, які ставили питання про сексуальну наругу над неповнолітніми, вчинену католицькими священниками, у центр уваги всієї громадськості.[1][2][3] Репортажі про ці випадки закликали інших постраждалих виступити з їхніми свідченнями про насильство, що вилилось у велику кількість судових процесів і кримінальних справ.[4]
Стало ясно, що більшість свідчень були правдивими й існували цілі схеми сексуальних зловживань і приховувань фактів у ряді великих дієцезій по всій території США, які спочатку вважалися поодинокими випадками, але вибухнули у загальнонаціональний скандал. Скандал викликав кризу Католицької церкви у США, надавши сміливості постраждалим в інших країнах свідчити про зловживання, тим самим створивши глобальну кризу для Церкви.
Зрештою, стали зрозумілими масштаби, в яких священники та миряни релігійних орденів у католицькій церкві мали сексуальні стосунки з неповнолітніми — тисячі обвинувачень протягом кількох десятиліть. Незважаючи на те, що більшість випадків мали місце в Америці, потерпілі стали виринати і в інших країнах, таких як Австралія, Канада, Ірландія та інших. Головним обтяжувальним фактором були дії католицьких єпископів, спрямовані на замовчування та утаємничення злочинів, а також перепризначення обвинувачених до інших парафій, де вони продовжували неконтрольований контакт із молоддю, сприяючи подальшим злочинам.
Розслідування скандалу «The Boston Globe» проходило під заголовком «Spotlight Investigation: Abuse in the Catholic Church». Викриття стало головною темою драми «У центрі уваги» (2015).
У 2002 році у Бостоні було порушено кримінальну справу стосовно п'яти римо-католицьких священників (Джона Ґейґена, Джона Генлона, Пола Шенлі, Роберта В. Гейла і священника-єзуїта Джеймса Телбота), зрештою призвело до визнання винними та засудження кожного з них до ув'язнення.[5] Продовжуючи викриття таких випадків, «The Boston Globe» привернуло увагу всього суспільства до проблеми.[2][3][6] Завдяки цьому почали заявляти про себе і постраждалі з інших країн.[4]
У 2003 році серії статей у газеті «The Boston Globe» було присвоєно Пулітцерівську премію за служіння суспільству. Видання було удостоєне нагороди за „сміливе, всеохопне висвітлення… рішуче зусилля, яке розкрило таємничість і викликало місцеву, національну та міжнародну реакцію і спричинило зміни у Римо-католицькій церкві.“
- ↑ Abuse in the Catholic Church. Архів оригіналу за 18 травня 2008. Процитовано 27 лютого 2016.
- ↑ а б [1] [Архівовано 10 вересня 2012 у Archive.is] retrieved March 21, 2009
- ↑ а б [2] [Архівовано 1 червня 2002 у Wayback Machine.] retrieved March 21, 2009
- ↑ а б Bruni, A Gospel of Shame (2002), p. 336
- ↑ http://www.patriotledger.com/archive/x1727717037/Defrocked-Quincy-priest-released-from-prison
- ↑ [3][недоступне посилання] retrieved March 21, 2009
- Перевірки, захист дітей та молоді; Єпископська конференція США [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Хартія про захист дітей та молоді; Єпископська конференція США [Архівовано 1 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Захист дітей та молоді; Єпископська конференція США [Архівовано 8 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- National Review Board, Child And Youth Protection; Єпископська конференція США [Архівовано 18 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Safe Environment, Child And Youth Protection; US Conference of Catholic Bishops [Архівовано 2 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Допомога постраждалим, захист дітей та молоді; Єпископська конференція США [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]