Сергеєв Валерій Миколайович

Валерій Миколайович Сергеєв
рос. Валерий Николаевич Сергеев
Народження	17 серпня 1938(1938-08-17) (86 років) с. Ружино
Смерть	24 липня 2004(2004-07-24) (65 років) Новоросійськ, Краснодарський край, Росія
Країна	СРСР  Росія
Вид збройних сил	ВМФ СРСР
Освіта	Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова
Партія	КПРС
Звання	Віце-адмірал
Командування	Q4032479? і Q4219719?
Нагороди	Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР) Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР) Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР) Ювілейна медаль «300 років Російському флоту»

Валерій Миколайович Сергеєв (рос. Валерий Николаевич Сергеев; 17 серпня 1938) — радянський і російський флотоводець, віце-адмірал (1990).

Один з тринадцяти повних кавалерів ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР».

Життєпис

Народився в селі Ружино, нині в межах Лісозаводського міського округу Приморського краю Росії.

У 1959 році закінчив артилерійський факультет Тихоокеанського вищого військово-морського училища імені С. О. Макарова. З вересня того ж року — командир групи управління БЧ-2 ескадреного міноносця (ЕМ) «Величавий» 52-ї бригади ракетних міноносців 15-ї дивізії кораблів Тихоокеанського флоту (ТОФ).

З грудня 1959 року — командир групи управління БЧ-2 ЕМ «Запальний» 174-ї бригади ракетних міноносців ТОФ.

З лютого по серпень 1961 року — помічник командира батареї універсального калібру легкого крейсера «Адмірал Лазарєв». З серпня 1961 року — командир башти дивізіону головного калібру, командир групи управління дивізіону універсального калібру на тому ж крейсері.

З вересня 1964 року — командир БЧ-2 ЕМ «Вагомий» 175-ї бригади ракетних крейсерів.

З листопада 1968 по липень 1969 року — слухач Вищих спеціальних офіцерських класів ВМФ (м. Ленінград).

З вересня 1969 року — флагманський артилерист, начальник ППО 202-ї бригади протичовнових кораблів ТОФ.

З жовтня 1971 року — старший помічник командира легкого крейсера «Дмитро Пожарський».

З жовтня 1973 року — командир великого протичовнового корабля «Владивосток».

З жовтня 1975 року — командир легкого крейсера «Дмитро Пожарський».

З березня 1979 року — командир легкого крейсера «Олександр Суворов».

З жовтня 1981 по липень 1982 року — слухач Академічних курсів офіцерського складу при Військово-морській академії імені А. А. Гречко.

З липня 1982 року — командир 82-ї бригади кораблів резерву.

З січня 1983 по липень 1986 року — слухач Військово-морської академії імені А. А. Гречко (закінчив факультет заочного навчання з відзнакою).

Одночасно з січня 1983 року — командир 119-ї бригади надводних кораблів 17-ї оперативної ескадри ТОФ.

З березня 1985 року — начальник штабу — 1-й заступник командира, а з квітня 1987 року — командир 8-ї оперативної ескадри ВМФ.

З жовтня 1991 року — командир Керченсько-Феодосійської військово-морської бази — начальник 31-го Науково-випробувального центру ВМФ.

В грудні 1993 року віце-адмірал В. М. Сергеєв вийшов у запас.

Нагороди

• Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 1-го ступеня (05.05.1989).
• Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 2-го ступеня (16.02.1982).
• Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня (30.04.1975).
• Медалі.

Посилання

• «Клуб адмиралов» [Архівовано 30 липня 2017 у Wayback Machine.]. (рос.)