Сильвія Назар
Сильвія Назар | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Sylvia Nasar | ||||
Народилася | 17 серпня 1947[1] (77 років) Розенгайм, Верхня Баварія, Баварія, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина | |||
Країна | Німеччина США | |||
Діяльність | письменниця, журналістка, викладачка університету, економістка, біограф | |||
Alma mater | Antioch Universityd, Antioch Colleged і Нью-Йоркський університет | |||
Заклад | Колумбійський університет | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | 1983 — тепер. час | |||
Напрямок | біографія | |||
Жанр | біографія | |||
Magnum opus | «Блискучий розум» | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
Сайт: sylvianasar.com | ||||
| ||||
Сильвія Назар у Вікісховищі | ||||
Сильвія Назар (англ. Sylvia Nasar) — американська письменниця й журналістка німецького походження. Насамперед відома як авторка книжки «Блискучий розум», біографії Джона Форбса Неша-молодшого.[2]
Народилася 17 серпня 1947 року в Розенгеймі, Німеччина. З батькового боку — узбечка, а материного — німкеня. Її батько — Рузі Назар — вступив на службу до ЦРУ, де працював офіцером розвідки. 1951 року разом із сім'єю переїхала до США, а 1960 року — до Анкари, Туреччина. 1970 року здобула ступінь бакалавра з літератури в Антіохійському коледжі, а 1976 року — ступінь магістра з економіки в Нью-Йоркському університеті. Протягом чотирьох років здійснювала дослідження разом з Василем Леонтьєвим, лауреатом Нобелівської премії. 1983 року долучилася до діяльності журналу «Fortune», а 1990 року стала колумністкою в журналі «U.S. News & World Report». У 1991—1999 роках обіймала посаду економічного кореспондента в газеті «New York Times».[3] З 2001 року викладає ділову журналістику в Колумбійському університеті.
Проживає в Террітауні, Нью-Йорк, США. Одружена з Дерілом Маклаудом, економістом Фордгемського університету. Має трьох дорослих дітей: Клару, Лілі та Джека.[4]
1998 року світ побачила книга «Блискучий розум», біографія лауреата Нобелівської премії з економіки Джона Форбса Неша-молодшого. Сильвія Назар описала різні аспекти життя Неша, повністю розглянула його особистість та мотивації, а також дослідила, який вплив мала на його особисте та професійне життя важка психічна хвороба, якою він страждав[5]. Цього ж 1998 року книга здобула премію Національного кола книжкових критиків, а також стала номінантом Пулітцерівської премії за найкращу біографію. 2001 року світ побачила однойменна екранізація, яка в українському прокаті вийшла під назвою «Ігри розуму».
2011 року Сильвія Назар опублікувала книгу «Шлях до великої цілі: Історія одної економічної ідеї», свого роду історичний наратив, який розкриває точку зору авторки щодо того, як економіка врятувала людство від злиднів та депривації, взявши матеріальне становище у свої руки, а не віддавши його на поталу Долі[6]. Книга здобула Книжкову премію «Лос-Анджелес таймс» у категорії «Наука і технологія»[7].
28 серпня 2006 року Сильвія Назар опублікувала на сторінках газети «Нью-йоркер» статтю під назвою «Багатогранна доля», що містила чи не єдине інтерв'ю з математиком Григорієм Перельманом, який довів гіпотезу Пуанкаре, але 2006 року відмовився від Медалі Філдса. У статті розглянуто реакцію Шинтана Яу на Перельманове доведення гіпотези. Згодом деякі математики написали листка на підтримку Яу, якого Сильвія зобразила в негативному світлі. Сам же вчений пригрозив судовим позовом, який так і не подав.[8]
- Сильвія Назар. Блискучий розум. — Х. : Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2017. — 720 с. — ISBN 978-617-12-4219-7.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Columbia Journalism School. journalism.columbia.edu/.
- ↑ Prizes for Science Books previous winners and shortlists, The Royal Society website [Архівовано 1 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- ↑ Nasar, Sylvia (1998). A Beautiful Mind. New York, NY: Simon & Schuster. с. 442. ISBN 9781451628425.
- ↑ A Beautiful Mind (review). Архів оригіналу за 4 April 2012. Процитовано 24 жовтня 2011.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
(довідка) - ↑ Sylvia Nasar » Grand Pursuit. www.sylvianasar.com (амер.). Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 22 березня 2017.
- ↑ Book Prizes – Los Angeles Times Festival of Books» 2011 Los Angeles Times Book Prizes Winners & Finalists. events.latimes.com. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 22 березня 2017.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
(довідка) [Архівовано 2016-04-16 у Wayback Machine.] - ↑ The Poincaré Clash. The New Yorker. Процитовано 22 березня 2017.