Синиця ялівцева

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Синиця ялівцева

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Синицеві (Paridae)
Рід: Американська синиця (Baeolophus)
Вид: Синиця ялівцева
Baeolophus ridgwayi
(Richmond, 1902)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди
  • B. r. ridgwayi (Richmond, 1902)
  • B. r. zaleptus Oberholser, 1932
Синоніми
Parus ridgwayi
Baeolophus griseus
Посилання
Вікісховище: Baeolophus ridgwayi
Віківиди: Baeolophus ridgwayi
ITIS: 650445
МСОП: 22729143
NCBI: 287038

Синиця ялівцева[2] (Baeolophus ridgwayi) — вид горобцеподібних птахів родини синицевих (Paridae). Мешкає в США і Мексиці. Раніше вважалася підвидом каліфорнійської синиці, однак була визнана окремим видом в 1996 році[3] Вид названий на честь американського орнітолога Роберта Ріджвея[4].

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[5]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Ялівцеві синиці мешкають в регіоні Великого Басейну, від південно-східного Орегону і центрального Колорадо до сходу каліфорнійської пустелі Мохаве, центральної Аризони, західного Техасу і крайнього півінічного сходу мексиканського штату Сонора. Вони живуть у соснових і ялівцевих рідколіссях, зустрічаються на висоті до 2440 м над рівнем моря.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Ялівцеві синиці живляться безхребетними, а також ягодами, горіхами і насінням. Під час сезону розмноження живуть парами, в негніздовий період утворюють зграйки, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Гніздяться в природних дуплах або в покинутих дятлових дуплах. Сезон розмноження триває з березня по липень, з піком в квітні-травні. В кладці від 3 до 9 яєць, інкубаційний період триває 14-16 днів, пташенята покидають гніздо на 16-21 день. Батьки продовжують піклуватися про пташенят ще 3-4 тижні

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Baeolophus ridgwayi. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Banks, Richard C.; Fitzpatrick, John W.; Howell, Thomas R.; Johnson, Ned K.; Monroe, Burt L.; Ouellet, Henri; Remsen, J. V.; Storer, Robert W. (July 1997). Forty-first supplement to the American Ornithologists' Union Check-list of North American Birds (PDF). The Auk. 114 (3): 542—552. doi:10.2307/4089270. JSTOR 4089270. Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  4. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 336. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  5. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Waxwings and their allies, tits & penduline tits. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 21 жовтня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Alsop, Fred J., III (2001): Smithsonian Birds of North America, Western Region. DK Publishing, Inc., New York City. ISBN 0-7894-7157-4
  • Sibley, David Allen (2000): The Sibley Guide to Birds. Alfred A. Knopf, New York. ISBN 0-679-45122-6

Посилання

[ред. | ред. код]