Синицеві
| Синицеві | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
 Поширення у світі (зеленим) | ||||||||||||||||||||
Роди
| ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Сини́цеві (Paridae) — родина лісових птахів ряду горобцеподібних (Passeriformes). Широко поширені в Євразії та на прилеглих островах, в Африці та невеликою кількістю видів представлені в Північній Америці.
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
Родина об'єднує птахів, подібних як за зовнішнім виглядом, так і за способом життя. Сюди належать дрібні птахи: довжина тіла у них 100−170 мм, вага − 7−23 г. Дзьоб у синиць короткий, конусоподібний, зверху дещо заокруглений, з боків сплюснутий. Ніздрі прикриті коротким твердим щетинковидним пір'ям. Ноги сильні та товсті, з міцними пальцями та сильно загнутими кігтями, добре пристосованими для лазання по гілкам дерев. Крила порівняно короткі та тупі, мають 10 першорядних махових. Хвіст досить короткий, рівний або з невеликою вирізкою. Оперення густе та м'яке. Самці та самки забарвлені подібно. Молоді птахи відрізняються від старих лише блідішими тонами забарвлення. Линяння майже у всіх видів родини один раз на рік.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Синицеві − рухливі птахи, які живляться переважно комахами, яких збирають у кронах дерев та у кущах підліску. При цьому багато видів родини добувають собі корм під корою, роздовбуючи її подібно до дятлів. Восени нерідко збираються у зграї, об'єднуючись з іншими видами синиць, з дятлами та повзиками.
Синиці роблять закриті гнізда, які розміщують їх зазвичай у дуплах дерев, рідше − між гілками та сучками гнізд хижих птахів, у норах, щілинах скель та інших укриттях. У кладці від 4−6 до 14−16 яєць білого кольору з червонувато-коричневими крапками. У більшості видів, принаймні у центральних та південних частинах ареалу, дві кладки на рік. Приступають до гніздування синиці рано, нерідко коли у лісі ще лежить сніг.
Синиці живляться майже виключно комахами, головним чином шкідниками лісів, парків та садів. Тому у більшості країн їх охороняють. Для приваблювання синиць на гніздування розвішують закриті гніздівлі та залишають у насадженнях дерева з дуплами.
Більшість видів веде осілий спосіб життя, деякі види перелітні[1].
Систематика[ред. | ред. код]
Родина об'єднує 56—65 видів, що належать, залежно від класифікації, до 5−11 родів[2][3]:
- Вогнистоголовий ремез (Cephalopyrus) — раніше відносили до золотомушкових
- Оливкова синиця (Sylviparus)
- Золоточуба синиця (Melanochlora)
- Мала синиця (Periparus) — раніше відносили до роду Синиця (Parus)
- Pardaliparus — раніше відносили до роду Синиця (Parus)
- Чубата синиця (Lophophanes) — раніше відносили до роду Синиця (Parus)
- Американська синиця (Baeolophus) — раніше відносили до роду Синиця (Parus)
- Sittiparus — раніше відносили до роду Синиця (Parus)
- Гаїчка (Poecile) — раніше відносили до роду Синиця (Parus)
- Блакитна синиця (Cyanistes) — раніше відносили до роду Синиця (Parus)
- Довгодзьоба синиця (Pseudopodoces) — лише нещодавно був перенесений з родини Воронових (Corvidae)
- Синиця (Parus)
- Machlolophus — раніше відносили до роду Синиця (Parus)
- Melaniparus — раніше відносили до роду Синиця (Parus)
Раніше до синицевих відносили рід Ремез (Remiz), але зараз його відносять до окремої родини ремезових (Remizidae)
В Україні зустрічається 8 видів:
- Синиця велика (Parus major L.)
- Синиця чорна (Parus ater)
- Синиця блакитна (Cyanistes caeruleus L.)
- Синиця біла (Cyanistes cyanus L.)
- Синиця чубата (Lophophanes cristatus L.)
- Гаїчка болотяна (Poecile palustris L.)
- Гаїчка-пухляк (Poecile montanus)
- Ремез (Remiz pendulinus)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Жизнь животных. — М., 1986. — Т. 6.
- ↑ Harrap, Simon & Quinn, David (1996): Tits, Nuthatches & Treecreepers. Christopher Helm, London. ISBN 0-7136-3964-4
- ↑ Gill, Frank B.; Slikas, Beth & Sheldon, Frederick H. (2005): Phylogeny of titmice (Paridae): II. Species relationships based on sequences of the mitochondrial cytochrome-b gene. Auk 122: 121—143. Digital Object Identifier|DOI: 10.1642/0004-8038(2005)122[0121:POTPIS]2.0.CO;2 HTML abstract [Архівовано 15 вересня 2019 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Птахи родини Синицеві (Paridae) в умовах Поділля (структура популяцій, біологія розмноження, міжвидові зв'язки): дис… канд. біол. наук: 03.00.08 / Матвєєв Микола Дмитрович ; НАН України, Ін-т зоології ім. І. І. Шмальгаузена. — К., 1998. — 179 л.
Посилання[ред. | ред. код]
- Синицеві // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.