Синицеві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Синицеві
Синиця велика
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Синицеві (Paridae)
Vigors, 1825
Поширення у світі (зеленим)
Поширення у світі (зеленим)

Синицеві (Paridae) − родина птахів ряду Горобцеподібні (Passeriformes). Широко поширені в Євразії та на прилеглих островах, в Африці та невеликою кількістю видів представлені в Північній Америці.

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Родина об'єднує птахів, подібних як за зовнішнім виглядом, так і за способом життя. Сюди належать дрібні птахи: довжина тіла у них 100−170 мм, вага − 7−23 г. Дзьоб у синиць короткий, конусоподібний, зверху дещо заокруглений, з боків сплюснутий. Ніздрі прикриті коротким твердим щетинковидним пір'ям. Ноги сильні та товсті, з міцними пальцями та сильно загнутими кігтями, добре пристосованими для лазання по гілкам дерев. Крила порівняно короткі та тупі, мають 10 першорядних махових. Хвіст досить короткий, рівний або з невеликою вирізкою. Оперення густе та м'яке. Самці та самки забарвлені подібно. Молоді птахи відрізняються від старих лише блідішими тонами забарвлення. Линяння майже у всіх видів родини один раз на рік.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Синицеві − рухливі птахи, які живляться переважно комахами, яких збирають у кронах дерев та у кущах підліску. При цьому багато видів родини добувають собі корм під корою, роздовбуючи її подібно до дятлів. Восени нерідко збираються у зграї, об'єднуючись з іншими видами синиць, з дятлами та повзиками.

Синиці роблять закриті гнізда, які розміщують їх зазвичай у дуплах дерев, рідше − між гілками та сучками гнізд хижих птахів, у норах, щілинах скель та інших укриттях. У кладці 4−6 до 14−16 яєць білого кольору з червонувато-коричневими крапками. У більшості видів, принаймні у центральних та південних частинах ареалу, дві кладки на рік. Приступають до гніздування синиці рано, нерідко коли у лісі ще лежить сніг.

Синиці живляться майже виключно комахами, головним чином шкідниками лісів, парків та садів. Тому у більшості країн їх охороняють. Для приваблювання синиць на гніздування розвішують закриті гніздівлі та залишають у насадженнях дерева з дуплами.

Більшість видів веде осілий спосіб життя, деякі види перелітні[1].

Систематика[ред.ред. код]

Синиця чубата
Гаїчка болотяна
Синиця блакитна

Родина об'єднує 56—65 видів, що належать, залежно від класифікації, до 5−11 родів[2][3]:

  • Синиця (Parus)
  • Ремез (Remiz) — інколи відносять до окремої родини Ремезові (Remizidae)
  • Poecile — раніше відносили до роду Синиця (Parus)
  • Periparus — раніше відносили до роду Синиця (Parus)
  • Lophophanes — раніше відносили до роду Синиця (Parus)
  • Baeolophus — раніше відносили до роду Синиця (Parus)
  • Pseudopodoces — лише нещодавно був перенесений з родини Воронові (Corvidae)
  • Cyanistes — раніше відносили до роду Синиця (Parus)
  • Sylviparus
  • Melanochlora
  • Melaniparus (інколи відносять до роду Синиця (Parus)

В Україні зустрічається 8 видів:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Жизнь животных. — М., 1986. — Т. 6.
  2. Harrap, Simon & Quinn, David (1996): Tits, Nuthatches & Treecreepers. Christopher Helm, London. ISBN 0-7136-3964-4
  3. Gill, Frank B.; Slikas, Beth & Sheldon, Frederick H. (2005): Phylogeny of titmice (Paridae): II. Species relationships based on sequences of the mitochondrial cytochrome-b gene. Auk 122: 121–143. Digital Object Identifier|DOI: 10.1642/0004-8038(2005)122[0121:POTPIS]2.0.CO;2 HTML abstract

Література[ред.ред. код]