Система околів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

База околів у точці і система околів — базові поняття у загальній топології, за допомогою яких можна дати означення топологічного простору, еквівалентні стандартним означенням за допомогою відкритих множин. За допомогою систем чи баз околів дається означення неперервної у точці функції.

Означення

[ред. | ред. код]

Нехай топологічний простір і . Множина всіх околів (не обов'язково відкритих) точки називається системою околів у точці . Для неї використовується позначення

Множина околів точки називається базою околів у точці або фундаментальною системою околів точки якщо:

.

У подібний спосіб також можна дати означення систем і баз околів довільної підмножини топологічного простору.

Приклади

[ред. | ред. код]
  • Система околів точки є також базою околів у цій точці.
  • Якщо є дискретним простором, то (одноелементна множина) є базою околів у . Якщо є антидискретним простором, то є базою околів у .
  • Якщо є метричним простором з метрикою і для точки і числа позначимо , то тоді сім'я є базою околів у .

Властивості

[ред. | ред. код]

Тут, як і у статті Окіл, околом точки називається множина, що містить відкриту множину, елементом якої є дана точка, тобто околи не обов'язково є відкритими множинами.

  • Нехай є системою околів топологічного простору . Тоді виконуються такі властивості:
  1. Для кожного , і для кожного .
  2. Якщо і то також .
  3. Якщо , то існує , такий що для кожної точки .
  4. Перетин скінченної кількості елементів теж є елементом .
Перші дві властивості випливають із означення околу точки, четверта із того, що перетин скінченної кількості відкритих множин є відкритою множиною (і з того факту, що за означенням кожен окіл містить відкритий окіл). У третій властивості за множину можна взяти довільний окіл, який існує за означенням. Властивість одержується з того факту, що відкрита множина є околом всіх своїх точок і тому довільна множина, що її містить теж є околом всіх її точок.
  • Навпаки, припустимо, що є непустою множиною і є системою сімей підмножин , що задовольняють властивості 1 - 4. Нехай — сім'я всіх підмножин , таких що для всіх . Тоді є топологією на і є системою околів для цієї топології. Топологія називається топологією породженою системою околів . Таким чином система околів може бути одним із способів задання топології на множині.
Очевидно, що пуста множина і весь простір належать . Для довільної сім'ї множин із їх об'єднання містить кожну із цих множин і тому, згідно другої властивості, є околом всіх своїх точок. Тобто об'єднання довільної сім'ї множин із теж належить . Для скінченної сім'ї множин із кожна з цих множин є околом кожної з точок їх перетину і тому для кожної з цих точок перетин множин є околом (згідно четвертої властивості). Тому перетин скінченної сім'ї підмножин з теж належить і тому є топологією.
Згідно другої властивості кожен окіл точки належить . Навпаки нехай і — множина точок , для яких . Очевидно що і . Доведемо, що множина є відкритою у топології . Нехай . Тоді згідно властивості 3 існує така множина , що для всіх . Тоді з означення маємо, що і оскільки то з другої властивості також . Оскільки точка була довільною, то є околом всіх своїх точок, тобто відкритою множиною у топології .
  • Аналогічно топологію можна задавати за допомогою бази околів, як сім'ю підмножин , що задовольняють властивості (які виконуються для баз околів):
  1. Для кожного , і для кожного .
  2. Якщо , то існує , така що для кожної точки існує .
  3. Перетин скінченної кількості елементів містить деякий елемент .

Кардинальні функції

[ред. | ред. код]

З поняттям бази околів пов'язані наступні поняття:

  • Характер точки у топологічного простору найменша можлива потужність бази околів у цій точці. Характер точки позначається .
  • Характер простору за означенням рівний

.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]