Скибюк Ігор Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Скибюк.
Ігор Скибюк
Ігор Анатолійович Скибюк
 Бригадний генерал
Загальна інформація
Народження1976(1976)
Конотоп, Українська СРР, СРСР
Національністьукраїнець
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Командування
11.02.2024 — т. ч.  ДШВ, командувач
 80 ОДШБр, командир
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

І́гор Анато́лійович Скибю́к (нар. 1976) — український військовослужбовець, бригадний генерал Збройних сил України, командувач Десантно-штурмових військ ЗСУ (з 2024). Учасник російсько-української війни, Герой України (2022).

Життєпис

[ред. | ред. код]

1998 року почав службу у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді на посаді командира взводу[1].

У 2016 році підполковник Ігор Скибюк був командувачем українських частин у міжнародних навчаннях «Кленова арка-2016»[2].

Станом на 2022 рік командир 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[3], на початку повномасштабного вторгнення командував бригадою під час російського наступу на Херсонщину[4].

В ході Харківського контрнаступу бригада звільнила Ізюм, за цей успіх Скибюка було нагороджено званням Герой України[5].

У 2023 році начальник штабу — заступник командувача Десантно-штурмових військ Збройних сил України[6].

11 лютого 2024 року призначений командувачем Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[7] на заміну генерал-майора Максима Миргородського[5].

Звання

[ред. | ред. код]
  • бригадний генерал (2023)[6]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (14 жовтня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[8];
  • орден Богдана Хмельницького II ступеня (27 травня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[9];
  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (8 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Легендарна 80-та десантно-штурмова бригада відзначає річницю від дня створення військової частини. АрміяInform. 19 грудня 2021.
  2. ↑ На Яворівському полігоні розпочалися навчання десантників «Кленова арка». Лівий берег. 7 листопада 2016.
  3. ↑ Віктор Ануфрієв (5 січня 2022). На Львівщині проходять бойове злагодження всі підрозділи 80-ї десантно-штурмової бригади. АрміяInform.
  4. ↑ Від керівника Внутрішніх військ у часи Майдану до легенд війни: хто прийшов у Генштаб і команду Сирського. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 15 лютого 2024. Процитовано 19 лютого 2024.
  5. ↑ а б Від керівника Внутрішніх військ у часи Майдану до легенд війни: хто прийшов у Генштаб і команду Сирського. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 15 лютого 2024. Процитовано 19 лютого 2024.
  6. ↑ а б Указ Президента України від 24 серпня 2023 року № 527/2023 «Про присвоєння військового звання»
  7. ↑ Указ Президента України від 11 лютого 2024 року № 73/2024 «Про призначення І.Скибюка командувачем Десантно-штурмових військ Збройних Сил України»
  8. ↑ Указ Президента України від 14 жовтня 2022 року № 708/2022 «Про присвоєння звання І.Скибюку Герой України»
  9. ↑ Указ Президента України від 27 травня 2022 року № 375/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  10. ↑ Указ Президента України від 8 березня 2022 року № 117/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Скибюк_Ігор_Анатолійович&oldid=43392735