Координати: 47°53′46″ пн. ш. 33°23′36″ сх. д. / 47.89611° пн. ш. 33.39333° сх. д. / 47.89611; 33.39333
Очікує на перевірку

Соцмісто (Кривий Ріг)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соцмісто
 Кривий Ріг

Міськвиконком, пам'ятник «Козак Ріг» та алея «200 каштанів»
Загальна інформація
47°53′46″ пн. ш. 33°23′36″ сх. д. / 47.89611° пн. ш. 33.39333° сх. д. / 47.89611; 33.39333
Країна  Україна
Район Металургійний
Адмінодиниця Кривий Ріг
Засновано 1931
Головні вулиці просп. Металургів, вулиці: Віталія Матусевича, Степана Тільги, Соборності
Заклади освіти
та культури
Криворізький національний університет, Криворізький державний цирк, стадіон «Металург», Палац молоді і студентів, Будинок культури металургів, школи: № 7, 69, 75, гімназії: № 56, 63, 95, 103, ліцей № 16, музична школа № 4
Парки парк ім. Б. Хмельницького[ru],
парк Героїв, сквер Металургів
Транспорт
Метрополітен «Проспект Металургів»

«Міська Рада»
Залізнична інфраструктура станція Кривий Ріг («Червона»)
Карта
Мапа

Соцмíсто (Соціалістичне місто [містечко], розм. — Социк) — історична місцевість у Кривому Розі, розташована у центрі Металургійного району міста.

Історія

[ред. | ред. код]
План Соцміста часів німецької окупації. 1943 рік

Район почав забудовуватися в середині 1930-х років (1933—1936) архітекторами Й. Ю. Каракісом спільно з П. Г. Юрченко у зв'язку з будівництвом заводу «Криворіжсталь». Будівництво почалося з бараків і землянок. Першими на початку 30-х були побудовані будинки на сучасній вулиці Степана Тільги. Діяли Діловий клуб КМЗ, СШ № 16, аптека, кінний двір, базарна площа (сучасна територія кінотеатру «Космос»).

Під час Другої світової війни на території діяла підпільна група Ю. Козаченка.

Район був відбудований на початку 1950-х роів, а остаточно будівництво було завершено у 1950-1980-х роках.[1] В цей період над проєктуванням окремих об'єктів району працювала архітекторка О. А. Коренчук.

16—18 червня 1963 року в районі Соцміста відбулись масові заворушення та акти громадянської непокори, приводом до яких стало перевищення своїх повноважень працівниками міліції щодо солдата Тараненка. Протестувальники блокували Дзержинський районний відділок міліції протягом 16—17 червня. У ніч з 17 на 18 червня 1963 року проти протестувальників були кинуті військові. У сутичках з ними за офіційними даними загинуло 4, поранено 15 осіб, а за неофіційними даними — 7 осіб загинуло, кілька десятків поранено. Також було заарештовано 86 осіб. Лише за офіційними даними 36 осіб під час сутичок отримали важкі травми. За судовим вироком було засуджено 41 особу[2][3]

Сучасність

[ред. | ред. код]

По суті Соцмісто стало адміністративним центром Кривого Рогу. Серед вулиць і магістралей: проспект Металургів, вулиці Вадима Гурова, Соборності, Героїв АТО, Володимира Бизова, Святогеоргіївська, Віталія Матусевича та інші.

Визначні місця

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Т. Д. Товстенко, М. Ю. Тюмін Територіальний і розпланувальний розвиток м. Кривий Ріг
  2. Червневі події 1963 року в Кривому Розі Народний оглядач. 23.01.2007.
  3. Бунт на Соцгороде: что это было? [Архівовано 18 січня 2013 у Wayback Machine.] «Вестник Кривбасса». (рос.)
  4. У Кривому Розі запущено найбільший у світі квітковий годинник. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 10 січня 2013. [Архівовано 2014-11-04 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Праці Центру пам'яткознавства. Випуск 16 / Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК. — К., 2009. — 318 c.
  • Енциклопедія Криворіжжя. — У 2-х т./Упоряд. В. П. Бухтіяров. — Кр. Ріг: «ЯВВА», 2005