Комітет державної безпеки СРСР: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
ZéroBot (обговорення | внесок) м r2.7.1) (робот додав: bn:কেজিবি |
Немає опису редагування |
||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
* [[КДБ]] ([[1954]]—[[1991]]) |
* [[КДБ]] ([[1954]]—[[1991]]) |
||
Діяльність НКДБ в 1940—1941, МДБ в 1943—1953 і КГБ в 1954—1991 в країнах Балтії досліджується на веб-сайті «Документи КДБ в Інтернеті»<ref>[http://www.kgbdocuments.eu kgbdocuments.eu] Документи КДБ в Інтернеті. {{ref-ru}}, {{ref-en}}</ref>. Цей веб-сайт підтримується Центром досліджень геноциду і опору мешканців Литви, Естонським фондом розслідувань проти людства і латвійським сайтом «Злочини проти людства». |
Діяльність НКДБ в 1940—1941, МДБ в 1943—1953 і КГБ в 1954—1991 в країнах Балтії досліджується на веб-сайті «Документи КДБ в Інтернеті»<ref>[http://www.kgbdocuments.eu kgbdocuments.eu] Документи КДБ в Інтернеті. {{ref-ru}}, {{ref-en}}</ref>. Цей веб-сайт підтримується Центром досліджень геноциду і опору мешканців Литви, Естонським фондом розслідувань проти людства і латвійським сайтом «Злочини проти людства». |
||
== Керівники КДБ == |
== Керівники КДБ == |
||
Рядок 51: | Рядок 44: | ||
# [[Бакатін Вадим Вікторович]] (1991) |
# [[Бакатін Вадим Вікторович]] (1991) |
||
==Після СРСР== |
|||
В деяких республіках колишнього СРСР, ставшими незалежними [[Суверенна держава|суверенними державами]], діяльність та кадри колишнього КДБ поступово втрачають [[секретність]]. Так у [[Литва|Литві]] в [[2011]] році на сайті kgbveikla.lt опублікований список з '''238''' імен резервістів КДБ СРСР, що працювали на її території. Картотека з їх справами збереглася в особливому архіві Литви, про що повідомив [[Центр дослідження геноциду і опору жителів Литви|Литовський центр геноциду жителів і опору]]. |
|||
{{початок цитати}}...У картках вказані особисті дані, військові звання, національність, партійна приналежність, освіта, номер наказу КГБ ЛССР і дата, коли особа було зараховано до резерву КДБ, номер справи військового з резерву КДБ<ref>[http://www.kgbveikla.lt/ Сайт проекту Kgbveikla.lt]{{ref-lt}}</ref>{{кінець цитати}} - сказано в повідомленні центру<ref>[[BBC]]: [http://www.bbc.co.uk/russian/rolling_news/2012/10/121003_rn_lithuania_kgb_reservists_list.shtml В Литве опубликован список резервистов КГБ]{{ref-ru}}</ref>. |
|||
== Символи відмінності == |
== Символи відмінності == |
Версія за 15:14, 3 жовтня 2012
Комітет державної безпеки СРСР (КДБ СРСР) (рос. Комитет государственной безопасности СССР, КГБ СССР)[1] — cоюзно-республіканський орган державного управління у сфері забезпечення державної безпеки при Раді Міністрів СРСР, утворений 13 березня 1954 року шляхом виділення з МВС СРСР ряду управлінь, служб і відділів. У систему КДБ входили органи державної безпеки, прикордонні війська і війська урядового зв'язку, органи військової контррозвідки, навчальні заклади і науково-дослідні установи. Виконував завдання захисту комуністичного режиму СРСР від внутрішніх і зовнішніх ворогів. Здійснював функції політичної розвідки за кордоном для уряду Радянського Союзу, а також функції політичної контррозвідки на території СРСР.
У 1978 р. Ю. В. Андропов, будучи Головою КДБ, добився підвищення статусу органів ДБ і виводу з прямого підпорядкування Ради Міністрів СРСР. 20 березня 1991 року отримав статус центрального органу державного управління СРСР, очолюваним міністром СРСР. Ліквідовано 22 жовтня 1991 року[2].
Історія
Діяльність НКДБ в 1940—1941, МДБ в 1943—1953 і КГБ в 1954—1991 в країнах Балтії досліджується на веб-сайті «Документи КДБ в Інтернеті»[3]. Цей веб-сайт підтримується Центром досліджень геноциду і опору мешканців Литви, Естонським фондом розслідувань проти людства і латвійським сайтом «Злочини проти людства».
Керівники КДБ
- Сєров Іван Олександрович (1954 — 1958)
- Шелепін Олександр Миколайович (1958 — 1961)
- Семичасний Володимир Юхимович (1961 — 1967)
- Андропов Юрій Володимирович (1967 — 1982)
- Федорчук Віталій Васильович (1982)
- Чебриков Віктор Михайлович (1982 — 1988)
- Крючков Володимир Олександрович (1988 — 1991)
- Шебаршин Леонід Володимирович (1991)
- Бакатін Вадим Вікторович (1991)
Після СРСР
В деяких республіках колишнього СРСР, ставшими незалежними суверенними державами, діяльність та кадри колишнього КДБ поступово втрачають секретність. Так у Литві в 2011 році на сайті kgbveikla.lt опублікований список з 238 імен резервістів КДБ СРСР, що працювали на її території. Картотека з їх справами збереглася в особливому архіві Литви, про що повідомив Литовський центр геноциду жителів і опору.
...У картках вказані особисті дані, військові звання, національність, партійна приналежність, освіта, номер наказу КГБ ЛССР і дата, коли особа було зараховано до резерву КДБ, номер справи військового з резерву КДБ[4]
- сказано в повідомленні центру[5].
Символи відмінності
-
Знак «Почетного работника ВЧК-ГПУ» V годовщины» (1923 г.)
-
Знак «Почетного работника ВЧК-ГПУ» XV годовщины» (1932 г.)
-
Знак «Заслуженного работника НКВД» (1940г.)
-
Знак ВЧК-КГБ
-
Юбилейный Знак «50 лет органам ВЧК-КГБ» (1967 г.)
-
Юбилейный Знак «60 лет органам ВЧК-КГБ» (1977 г.)
-
Юбилейный Знак «70 лет органам ВЧК-КГБ» (1987 г.)
-
«Почётный Знак сотрудника безопасности» (1957 г.)
-
Юбилейный Знак «10 лет органам ВЧК-ОГПУ» (1927 г.)
-
Медаль «Отличник погранвойск» I степени. Приказ № 53 КГБ при СМ СССР от 8 апреля 1969 г
-
Медаль «Отличник погранвойск» II степени. Приказ № 53 КГБ при СМ СССР от 8 апреля 1969 г
Див. також
Примітки
- ↑ До прийняття закону «О Совете Министров СССР» (5 июля 1978 г.) — Коміте́т державної безпеки при Раді Міністрів СРСР
- ↑ 3 грудня 1991 року Президент СРСР М. С. Горбачев підписав Закон «О реорганизации органов государственной безопасности», на підставі якого ліквідація КДБ була узаконена остаточно
- ↑ kgbdocuments.eu Документи КДБ в Інтернеті. (рос.), (англ.)
- ↑ Сайт проекту Kgbveikla.lt(лит.)
- ↑ BBC: В Литве опубликован список резервистов КГБ(рос.)