Комітет національної безпеки Казахстану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комітет національної безпеки Республіки Казахстан
каз. Қазақстан Республикасы Ұлттық Қауіпсіздік Комитеті
Эмблема КНБ РК.png
Флаг КНБ РК.png
Країна:  Казахстан
Дата заснування: 13 липня 1992 року
Юрисдикція: Народ Казахстану[1]
Штаб-квартира: м. Нур-Султан, Центральний апарат КНБ
Бюджет: Невідомо (державна таємниця)
Попередня
служба:
КДБ КРСР
Керівництво
Карім Масімов
Заступник Самат Абіш
Сайт
knb.kz

Комітет національної безпеки Республіки Казахстан (КНБ РК) (каз. Қазақстан Республикасы Ұлттық Қауіпсіздік Комитеті) — спеціальний державний орган, безпосередньо підлеглий народу Казахстану в особі його обраних представників і підзвітний Президенту (верховному головнокомандувачу) Республіки Казахстан, є складовою частиною системи забезпечення безпеки та суверенітету Республіки Казахстан.

Основні завдання:

  1. Участь в розробці та реалізації державної політики в галузі забезпечення безпеки особистості, суспільства і держави;
  2. Добування розвідувальної інформації в інтересах Республіки Казахстан;
  3. Виявлення, попередження і припинення розвідувальної та іншої спрямованої на нанесення шкоди безпеці Республіки Казахстан діяльності спеціальних служб і організацій іноземних держав, а також окремих осіб;
  4. Виявлення, попередження і припинення тероризму та іншої діяльності, спрямованої на насильницьку зміну конституційного ладу, порушення цілісності та підрив безпеки Республіки Казахстан;
  5. Виявлення, попередження, розкриття і розслідування злочинів, віднесених законодавством до відання органів національної безпеки;
  6. Забезпечення Президента Республіки Казахстан, державних органів, збройних сил, інших військ і військових формувань країни урядовим зв'язком в мирний і воєнний час;
  7. Організація шифрувальної роботи в державних органах, організаціях і військових формуваннях Республіки Казахстан;
  8. Забезпечення охорони та захисту державного кордону Республіки Казахстан.

Структура[ред. | ред. код]

  • структурні підрозділи та відомства КНБ РК
  • територіальні підрозділи
  • Прикордонна служба КНБ Казахстану[ru]
  • підрозділи спеціального призначення, науково-дослідні та навчальні заклади.

Очолює КНБ Казахстану Голова, який призначається на посаду Президентом Республіки за згодою Сенату парламенту Республіки і звільняється Президентом Республіки з посади.

Історія[ред. | ред. код]

У 1991 році, після проголошення Декларації про державний суверенітет Республіки Казахстан, 19 грудня  було підписано постанову Кабінету Міністрів № 788 «Про Комітет державної безпеки Республіки Казахстан», в якому говорилося про створення замість союзно-республіканського органу КДБ СРСР, як неправомірної структури, Комітету державної безпеки Республіки Казахстан.

20 червня 1992 постановою Верховної Ради РК введений в дію підписаний Президентом Республіки Казахстан «Закон Про органи національної безпеки Республіки Казахстан».

13 липня 1992 Президент Республіки Казахстан Нурсултан Абішович Назарбаєв підписав Указ про перетворення КДБ РК в Комітет національної безпеки Республіки Казахстан. Цей день вважається днем народження КНБ і щорічно відзначається його працівниками.

Діяльність щодо попередження загроз[ред. | ред. код]

Згідно з новою військово-політичною доктриною прийнятою у 2007 році, основне завдання КНБ і служби зовнішньої розвідки включно полягоє у боротьбі з такими потенційними загрозами:

  • зовнішні загрози:
    • припинення будь-якої явної чи прихованої збройної агресії будь-якого суміжної або віддаленої держави проти Республіки Казахстан і її громадян;
    • моніторинг і (або) припинення наявності поблизу кордонів Казахстану вогнищ збройних конфліктів або загрози їх виникнення;
    • здійснення окремими державами програм по створенню зброї масового ураження будь-якого типу і засобів її доставки;
    • моніторинг і (або) припинення діяльності міжнародних радикальних угруповань, посилення позицій екстремізму в суміжних країнах (в тому числі російських неофашистів і скінхедів);
  • внутрішні загрози:
    • припинення створення і функціонування екстремістських рухів, що зазіхають на єдність і територіальну цілісність Республіки Казахстан, внутрішньополітичну стабільність в країні;
    • припинення створення, оснащення, підготовки та функціонування незаконних збройних формувань;
    • припинення незаконного розповсюдження на території країни зброї, боєприпасів, вибухових та інших речовин, які можуть бути використані для диверсій, терористичних актів, інших протиправних дій;
    • ліквідація організованої злочинності, контрабанди та інших протизаконних діянь в маштабах, що загрожують економічній і політичній стабільності.[2]

Голови КНБ[ред. | ред. код]

  1. Бакаєнов Булат Абдрахманович[ru] — з жовтня 1991 до грудня 1993
  2. Токпакбаєв Сат Бесимбаєвич[ru] — з грудня 1993 до листопада 1995
  3. Джуманбеков Дженісбек Мухамедкарімович[ru] — з листопада 1995 до травня 1997
  4. Мусаєв Альнур Альжапарович[ru] — з травня 1997 до вересня 1998
  5. Абикаєв Нуртай Абикаєвич[ru] — з вересня 1998 до серпня 1999
  6. Мусаєв Альнур Альжапарович[ru] — з серпня 1999 до травня 2001
  7. Тажин Марат Муханбетказієвич[en] — з травня до грудня 2001
  8. Дутбаєв Нартай Нуртаєв[ru] — з грудня 2001 до лютого 2006
  9. Шабдарбаєв Амангельди Смагулович[ru] — з березня 2006 до грудня 2009
  10. Шаяхметов Аділь Шаяхметович[ru] — з грудня 2009 до серпня 2010
  11. Абикаєв Нуртай Абикаєвич[ru] — з 23 серпня 2010 до грудня 2015
  12. Жумаканов Володимир Зейноллович[ru] — з 25 грудня 2015[3]

Критика[ред. | ред. код]

Звинувачується опозиціонерами в організації ескадронів смерті[4][5]. Також в зв'язку зі скандалом навколо вбивства Алтинбека Сарсенбайули у відставку подали керівники Комітету національної безпеки Казахстану — голова КНБ Нартай Дутбаєв[ru] і два його заступника — Володимир Божко[ru] і Кози-Корпеш Карбузов, і також командир загону спецпризначення «Аристан[ru]» при КНБ Сержан Койбаков. Це сталося після того як казахстанські інформаційні агентства повідомили, що в усуненні Сарсенбаєва брали участь діючі співробітники КНБ.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]